Моє місто
Багато в Україні є красивих міст і сіл, але найбільше мені подобається рідне місто. У ньому я народився і живу, тут я познайомився зі своїми друзями, пішов у школу. Мій дідусь живе разом з нами. Він часто розповідає цікаві історії про наше місто і його мешканців. І в школі на уроках народознавства та історії вчителі розповідають нам про славетне минуле нашого рідного краю.
Колись, у сиву давнину, в степу виникла невеличка фортеця. її збудували козаки, які мужньо захищали свій народ від татар. Закінчилась війна, фортеця перетворилася спочатку на містечко, а потім на велике місто — справжній промисловий і культурний центр. У ньому є багато проспектів з красивими будинками, театри і кінотеатри, зоопарк, парки відпочинку. Я своє місто дуже люблю
1.Реве – гуде негодонька.
Негодоньки не боюсь.
2. Ти чуєш, як правду неправда скрізь боре?
Ой, горе!
3.Україно! Плачу слізьми над тобою…
Недоля моя! Що ся туга?
4.Собі я бажаю не сну, а життя.
5.Як маємо жити в ганебній неволі,
Хай смертна темнота нам очі застеле!
6.Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким.
7.Плив корабель, роздираючи хвилі,
не день, не годину.