Переписати в зошит речення, довести, що вони є складнопідрядними. Визначити вид підрядних речень, підкреслити граматичні основи. І. Мудрість одвічну з Святого Письма зачерпни, щоб напоїти прийдешнього в’янучі стебла. (А.Зігора.) Щоб з людьми було тобі не студно, не скупись на ласку і тепло. (П.Камінський.) Зберемось відразу, щоб далі йти дорогою одною. (О.Теліга.) Ще скільки мають гинути поети, щоб відродились честь і чистота? (Н.Поклад.) Можемо стати над прірвою в полі, щоб одвертати людей од біди голосом пісні і доброї волі. (П.Воронько.) Я не на те, слова, ховала вас і напоїла кров’ю свого серця, щоб ви лилися, мов отрута млява, і посідали душі, мов їржа. (Леся Українка.) І хотілось цілувати руки матері твоєї, що таку тебе вродила, що таку тебе зростила у підгір’ї між ялин. (М.Рильський.) І хрестить нас мати на ріднім порозі, щоб нам, її дітям, щастило в дорозі. (Д.Білоус.)
ІІ. На те щука в річці, щоб карась не дрімав. На те й лихо, щоб з ним битись. Їж та хвали, щоб ще дали. Щоб запитати, не треба гроші мати. Не живемо, щоб їсти й пити, а їмо й п’ємо, щоб жити. Аби чоловіка розпізнати, треба його за серце взяти. Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з’їсти.
