Відповідь:
З часом світові технології розвиваються, тим самим ,безумовно, потребують нових досвідчених спеціалістів. Зазвичай, нові професії стають престижними, себто добре оплачуваними. Тому перед молодим поколінням постає вибір: обрати престижну професію або за покликанням.
Без сумніву, улюблений фах не завжди принесе великі прибутки, але ж і в житті гроші не головне. Варто розуміти, що вибір спеціальності – це важливий крок. Адже цією справою буде потрібно займатися велику частину свого життя. Отже, на мою думку, потрібно справді любити роботу, щоб приділити їй так багато часу і не шкодувати про це в майбутньому. До того ж, людей , які обрали фах за покликанням, дуже легко помітити серед інших. Наприклад, вони віддаються повністю роботі і не стомлюються, а навпаки, стають ще більш енергійними та веселими. Навіть більше, діляться своєю позитивною енергією з оточуючими. Для них робота – це щастя.
Ще одним доказом того, що фах потрібно обирати за покликанням, є байка Григорія Сковороди «Бджола та Шершень». Бджола невтомно працює – збирає мед. А сама від цього не має ніякої користі. Проте така праця приносить їй задоволення. І, незважаючи на те, що Бджола майже не користується результатом своєї праці, вона готова займатися цим попри всі ризики та небезпеки…
Отже, можна дійти висновку, що фах потрібно обирати за покликанням. Адже тільки тоді робота стане улюбленою справою, а може, навіть сенсом життя.
Пояснення:
Батьківська мудрість є духовним надбанням дітей, сімейні стосунки побудовані на громадянському обов’язку, відповідальність, мудрій любові й вимогливій мудрості батька й матері, самі стають величезною виховальною силою.
У сім’ї однаково важлива роль належить як батькові та і матері. Про силу виховного впливу батьків красномовно говорить такі українські народні прислів’я і приказки: “який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина”. “Які мамо й тато, таке й дитятко” слова батька та матері для дитини має авторитетне значення.
Спочатку є тільки любов. Мама – найкраща, найдобріша. Батько – найдужчий, найсміливіший. Хоч би якими вони не виглядали в очах інших, у малюка свій власний погляд. Найближчі, найрідніші – і найкращі. Він ще не зіставляє не порівнює. Просто наділяє їх усіма чеснотами. За старих часів вважали, що влада батька має небесний походження. Про шанування батьків існувала окрема заповідь, а хто не дотримувався цієї заповіді, то Бог жорстоко карав дітей. Батьки також відповідають за свою сім’ю перед суспільством і законом. Батьки мають велику владу і повинні мати авторитет у своїй сім’ї. Хоч кожна сім’я є колектив. Все ж батьки і діти відрізняються тим, що перші керують сім’ю а другі використовуються в сім’ї. Народ засуджує тих хто не виконує свої батьківські обов’язки. Дітей повинні виховувати батько з матір’ю. Слово отець – мати, батько – мати належать до одного з найбільш характерних атрибутів українського фольклору.
Мати – найрідніша наймиліша, найдорожча. З якою радісною усмішкою вимовляє дитина це дивовижне, сонячне слово. Ідеал матері яка виносить дитину під своїм серцем і проводить на світ, зігріває теплом, ласкою і палкою любов’ю, виховує в ній доброту і світлий розум, плекає чуйність і доброзичливість, широко втілений в українському фольклорі. Рідна мати – перший педагог, від якого розпочався родовід вихователів та й самого виховання, і її ніким замінити не можна.
Справжня мати нічого не пошкодує для своїх малят. Вона ніколи не залишить дитину і біді, а тим більше не кине її напризволяще. Мати завжди зрозуміє дитину, завжди поспішить її на до не вагаючись віддасть останній шматок хліба, а за врятування дитини – навіть життя. Мати невтомно піклується про своїх дітей. Результати материнського виховання залишають у дитини глибокий слід на все життя. Любов матері до дитини найсильніша в світі. Уявити собі матір без глибокого почуття любові до дітей важко, а то й просто не можливо.
Без глибокої, самовідданої любові до дітей не буває і не може бути повноцінного сімейного виховання світла подяка і велика любов матері до дітей формує її авторитет і водночас і силу виховного впливу. Однак в любові до дітей треба мати почуття міри, ніколи не впадати в нерозумну, сліпу любов, яка спотворює виховання, калічить дитину. Також батьки не повинні виховувати дітей в суворості за до покарань. Розумно люблять своїх дітей ті батьки, які ніжність не доводять до розпеченості, піклування – до потурання примхам, а вимогливість поєднують з повагою до особистості дитини. Батьки. Які гарно виховували своїх дітей живуть з дітьми в любові і дружбі.
Добре виховати своїх дітей – не тільки найголовніший моральний, а й конституційний обов’язок кожного батька і кожної матері. За виховання своїх синів і дочок вони відповідають перед суспільством. Суть цього прекрасно передав А.С. Макаренко, який писав: “Виховання дітей – найважливіша галузь нашого життя. Наші діти – це майбутні громадяни нашої країни і громадяни світу. Вони творитимуть історію. Наші діти це майбутні батьки і матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами, хорошими батьками і матерями. Але це – не все: наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це – наші сльози, це – наша провина перед іншими людьми, перед усією країною”.
Объяснение:
1 завдання:
1 десять; 2 один;3 одна;4 три,один;5 одна
2 завдання:
Краще на п'ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.
Краще раз побачить, як тричі почуть.