Контрольна робота Іменник (II частина)
І варіант
1. У якому рядку всі іменники належать до II відміни?
А дуб, береза, вікно
Б село, мати, піч
В грім, сонце, батько
ГДніпро, теля, любов
2. У якому рядку всі іменники належать до м'якої групи?
А кузня, олень, богатир
Бноша, чоло, пеньок
В книга, стіна, вітальня
Гмати, козеня, кермо
3. У якому рядку всі іменники в орудному відмінку однини матимуть
закінчення -ою?
А липа, шия, круча
Б Ілля, Микола, Олена
В груша, миля, точка
Гбереза, крупа, левада
4. У якому рядку всі іменники в кличному відмінку однини матимуть
закінчення е?
А круча, Мотря, жінка
БІлля, листоноша, існя
В матуся, Юлія, тополя
Гдоня, Аліна, книга
Понад чверть століття жив серед простих людей як мандрівний філософ. Жив, як учив, не прагнув матеріальних цінностей, бажав тільки духовного самовдосконалення, до якого закликав й інших. Усі його твори сповнені роздумами про сенс життя.
У байках Сковороди особливо важливим є мотив "сродної" праці, праці, яка є природною потребою кожної людини. Без праці людина не може мати щасливого життя і морального задоволення, переконує Григорій Савич.
Робота приносить суспільству матеріальне і духовне багатство. Смисл життя — працювати за покликанням, за нахилом і обдаруванням, виконувати посильну й доступну людині "сродну" працю. Тільки тоді всі люди будуть щасливими.
Цінність життя — "сродна" праця. Цю ідею Сковорода розвиває в байках "Собака і Кобила", "Кукушка і Косик". Серед байок особливо виділяється твір "Пчела і Шершень". Бджола за покликанням збирає мед. Без роботи вона не мислить свого життя, таке життя є для неї природним. Люди ж типу Шершня — це паразити, прагне довести Сковорода. Вони живуть крадіжкою чужого для того, щоб "їсти, пити". В образі Шершня засуджуються представники панівних кіл. А Бджола — це образ мудрої, працьовитої людини, для якої смисл життя в її "сродній" праці. Байкар вшановує Бджіл як символ чесності та працелюбства й ганьбить Шершнів як нетрудових елементів суспільства.
У байках Сковорода розкриває благородство людей, життя яких проходить у "сродній" праці. Поваги гідний той, хто прагне працювати за покликанням, яке дасть йому велике моральне задоволення для душі й буде корисним для суспільства.
Але є ще одна всезагальна умова щасливого життя — доброзичливе ставлення людини до людини, взаєморозуміння, взаємоповага, вірність.
Г. С. Сковорода писав: "Щаслив тот, кто сопряг сродную себе частную должность с общею. Сія есть истинная жизнь". Сам філософ ніколи не порушував принципів, які проповідував у своїх творах.