У житті кожної людини є місце мрії. Мрія – це така річ, яка змушує людину рухатися вперед, працювати над собою, ставати краще, робити звершення. І все це лише для того, щоб у кінцевому підсумку досягти своєї мрії. Чоловік, який має мрію, насправді виглядає навіть краще, ніж той, хто її не має. У людини, яка має мрію, горять очі, вона виглядає живою і активною. При погляді на неї стає чітко зрозуміло, що ця людина дійсно знає, навіщо живе, і яке у неї призначення на цій Землі. Іноді це дуже важливо.
Я не є винятком з цього правила, і я теж мрію. Іноді буває так, що я починаю замислюватися про свої мрії, малювати картини власного успіху в своєму розумі. Деколи трапляється так, що це займає надто багато часу, тому що я вже відчуваю, що замріявся і що пора нарешті займатися більш важливими справами на шляху досягнення та реалізації мрії. Варто відзначити, що нічого поганого в тому, що я мрію, насправді немає. Я переконаний, що коли людина мріє, уявляє собі образи свого майбутнього успіху, вона насправді наближає цей успіх до себе, робить його більш вірогідним і досяжним. Саме з цієї причини я настільки активно мрію.
Звичайно, я чудово розумію, що мрії не збудуться самі по собі, необхідно робити щось на шляху до того, щоб вони збулися. Але я знаю, що потрібно для цього робити. Перш за все, треба не тільки мріяти, але і багато працювати. Праця – це основа людського життя, завдяки праці людина істотно відрізняється від тварин, інших істот і тому подібного. Саме праця прикрашає людину, а не сам факт мрії. Праця є прямим шляхом до того, щоб мрія збулася і стала реальністю, а тому, якщо ви мрієте і тільки, знайте, що без праці мріям вашим ніколи не реалізуватися.
Объяснение:
удачи, сделай лучшим ответом
Виховання людини являє собою надзвичайно складний процес. У всі часи у людей народжувалися діти, люди їх виховували, але далеко не у всіх випадках успішно. На жаль, всіх злочинців, бандитів і інших поганих людей напевно теж щось або хтось виховував. Звичайно, цим чимось можуть бути життєві обставини, а аж ніяк не батьки або ще якісь люди. Найчастіше так і відбувається, коли людина вихована неправильно або погано веде себе по життю.
Втім, краще всього міркувати раціонально і правильно. Що ж потрібно робити, щоб виховати гідну, справжню людину?
В рассказе «Муму» Иван Сергеевич Тургенев описывает историю бедного крестьянского мужика по имени Герасим и его собаки Муму. Мне очень понравился этот рассказ, ведь здесь повествуется о реальной, хоть и грустной жизни.
До событий, описываемых в книге, Герасим жил в деревне и был довольно счастливым человеком. Но потом в деревню приехала их старая и капризная барыня. Ей нужны были новые работники для ее городского дома, и она забрала Герасима. Ему было очень грустно покидать любимую деревню, но он не мог ослушаться барыни.
У себя дома Герасим выполнял очень много разной тяжелой работы не только за себя, но и за других мужиков. Он был очень высокого роста и необычайной силы. Герасим было очень странно после тяжелых полевых работ быть дворником. Этим уточнением автор хотел показать, что жизнь в тот момент времени казалась Герасиму слишком скучной, пустой и унылой.
Вскоре Герасим привык к своей новой жизни. Тогда же он встретил Татьяну, работавшую у той же барыни прачкой. Он полюбил ее и хотел жениться на ней. Но барыня выдала ее за своего дворецкого Капитона. Это стало ударом для Герасима. Спустя год, когда Татьяна и ее муж собрались уезжать в деревню, немой герой, провожая их, подобрал на дороге маленького щенка. Герасим выкормил щенка, практически ему жизнь. Герасим не мог выговорить имя собаки, и все стали звать ее Муму - точно таким мычанием подзывал к себе собаку немой. Эта собака стала для него отдушиной смириться с городской жизнью и уходом любимой.
Но и эту радость отобрала у него взбаломошная барыня. Муму слишком резко оскалилась на нее, из-за чего собаку сначала отдали в другой дом, а потом, когда она вернулась, заставили Герасима убить ее. Герасим не смог так же спокойно пережить еще и этот удар, забрал свои вещи и вернулся в свою деревню, где и прожил долгую и одинокую жизнь.
Я считаю Герасима очень сильным и волевым человеком, незаслуженно пострадавшим сначала от жизни, родившись глухонемым, а потом и от барыни, которая лишила его последних радостей – деревенской жизни, любви и самого лучшего друга. Я думаю, эта история актуальна и в наше время, так как и сейчас обстоятельства могут вынудить нас расстаться с самым дорогим в нашей жизни, но во все времена люди должны бороться и искать жить дальше, как нашел его Герасим.
Источник: Сочинение по рассказу Муму Тургенева 5 класс