М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Гугко
Гугко
14.02.2020 18:54 •  Українська мова

Виконайте тестові завдання 1. Закінчення -ей у формі родового відмінка множини мають усі іменники ІІІ відміни в рядку, ОКРІМ

А акварель, галузь, деталь

Б доблесть, подорож, мати

В сутінь, совість, зрілість

Г відстань, газель, місцевість

2. Закінчення -ям у формі давального відмінка множини мають усі іменники ІІІ відміни в рядку, ОКРІМ

А педаль, перев’язь, першість

Б повість, почесть, потужність

В безмежність, заздрість, незалежність

Г ніч, подібність, вірність

3. Закінчення -ям у формі давального відмінка множини мають усі іменники ІІІ відміни в рядку, ОКРІМ

А піч, ретельність, рухливість

Б ідейність, гордість, придатність

В першість, стійкість, справедливість

Г солідарність, якість, ясність

4. У формі орудного відмінка буде відбуватися подвоєння в усіх іменниках рядка

А сіножать, Січ, блакить

Б папороть, мідь, скатерть

В жовч, зелень, повість

Г мудрість, віддаль, медаль

5. У формі орудного відмінка буде відбуватися подвоєння в усіх іменниках рядка

А гуаш, поміч, зустріч

Б мазь, ясність, паморозь

В міль, заполоч, гордість

Г Керч, першість, карамель

6. У формі орудного відмінка буде відбуватися подвоєння в усіх іменниках рядка

А уважність, упертість, успішність

Б фланель, форель, шаль

В формальність, хворість, художність

Г цінність, шинель, шрапнель

7. У формі орудного відмінка буде відбуватися подвоєння в усіх іменниках рядка

А щирість, ясність, якість

Б трухлявість, трель, товариськість

В тінь, стать, сталь

Г снасть, старість, собівартість

8. У формі орудного відмінка буде відбуватися подвоєння в усіх іменниках рядка

А смерть, скрижаль, скостенілість

Б Рязань, розтіч, річ

В різь, розбіжність, рішучість

Г рись, рать, реальність

9. Форму кличного відмінка утворено неправильно в рядку

А Любове, ноче, мати

Б подороже, мужносте, люб’язністю

В величе, вічносте, вірносте

Г властивосте, галузе, детале

10. Допущено помилку в правописі іменників ІІІ відміни в орудному відмінку

А верфю, любов’ю, тінню

Б сіножаттю, жовчю, Об’ю

В галуззю, загибеллю, міццю

Г височінню, віссю, відстанню

11. Допущено помилку в правописі іменників ІІІ відміни в орудному відмінку

А матір’ю, тінню, ніччю

Б подорожжю, кіноварю, гордістю

В ідейністю, якістю, радістю

Г сталлю, уважністю, пам’яттю

12. У формі родового відмінка суфікс -ен можуть мати усі іменники рядка

А оленя, дівча, каченя

Б ім’я, плем’я, тім’я

В ведмежа, коліща, галченя

Г гуся, козеня, курча

👇
Открыть все ответы
Ответ:
natka73
natka73
14.02.2020
Никита Кожемяка - герой народной сказки. В ней рассказывается о том, как Змей тиранил все царство, требуя себе в жертву живых людей. И вот, когда в жертву ему принесли дочь царя, она узнала у Змея. что только Никита Кожемяка сможет его убить. Пошел царь просить Никиту о но тот от неожиданности порвал все шкуры, которые как-раз мочил, рассердился и отказал. Пошли к Кожемяке старики, но и они встретили отказ. Но когда прибежали к нему маленькие дети, начали плакать да умолять, тут уж его сердце не выдержало и он пошел к Змею.
Как и в каждой сказке, добро победило зло. Змей убит, народ
Никита предстает перед нами человеком необычайной силы. Когда он сердился, то в гневе мог отказать и самому царю. Но, все таки, он был очень добр и мягок в душе, ибо не выдержал детских слез, и пошел на битву. 
Никита Кожемяка - воплощение слваного русского богатыря, коими всегда славилась словянская земля.
4,7(88 оценок)
Ответ:
svetlanavikuli
svetlanavikuli
14.02.2020
Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини — невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Дійсно, не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. Так склалося тому, що кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невідривною від долі української мови. 

Мова — це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром. 

Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною. 

Українська мовна традиція сягає до княжих далеких часів. За часів Київської Русі наше слово повновладно зазвучало на державному рівні. Потім виникли школи, друкарні, які видавали не лише духовні твори, а й підручники, наукові трактати. Але шлях нашої мови був тернистим. Скільки заборон прийшлося зазнати українській мові, починаючи з часів Петра Першого! У 1863 році один із петербурзьких циркулярів переконував, що "малоросійського язика" взагалі не існує. З ужитку виганялися рідні до болю слова. Російський цар хотів, щоб люди забули, що таке Запорозька Січ, Україна, козак... 

XIX століття, означене в історії Європи як століття гуманізму, весни народів, виявилося для українців лютою зимою. Мова вмирала. Діялося це тоді, коли на сторожі духовності народу стояло могутнє слово Тараса Шевченка. Але від народу приховувалися найвищі прояви його духу. До розряду заборонених потрапили твори Івана Франка, Лесі Українки, Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного. 

XX століття виявилося ще страшнішим. Українське слово бідувало, вмирало з голоду, плакало над страченим, але відроджувалося. І доки народ мав свою мову, його серце завжди оживало, гоїлося, сміялося. 

Сьогодні нашій державній мові потрібні не тільки відповідні законодавчі акти, але й наша духовна міць, любов до знань, справедливість, інтелігентність, наша національна самосвідомість. 

Поет схвильовано писав про державну мову України: 

Вона, як зоря пурпурова, 

Що сяє з небесних висот 

І там, де звучить рідна мова, 

Живе український народ. 

Наша українська мова — це золота скарбниця душі народної, з якої ми виростаємо, якою живемо й завдяки якій маємо величне право й високу гордість іменуватися народом України. 
4,6(39 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ