Перебудувати речення на безособові, продемонструвавши різн вираження го-ловного члена речення, вказати їх. 1. Теплий весняний дощ покропив землю.
2. Сніг замів дороги.
3. У лісі пахне сосна.
4. Вода залила луки.
5. Заморозки прибили зав'язь на деревах.
6. Сніг замів сліди.
7. Туман вкрив степ.
8. Не дрімають, думають про наступний день.
9. Дощ квасить і квасить, а ти мусиш іти.
10. Шлунки болять від голоду, а в очах метелики.
11. Мороз міцнішає, дує західний вітер.
12. Під цим зоряним небом ми думали про все і одразу.
За чарівною хмаринкою сховалася ніч, і на землю спустився рожевий ранок. Ось-ось має зійти сонце. Його промінчики уже спалахують на обрії. Чекають ранку всі: рослини, тварини, люди. Тільки чому ж його ще немає?
Може, ще спить солодким сном? А може, посварилось із землею і не хоче більше світити? Що ж тепер?
І все-таки схід поступово рожевіє. Нарешті, ніби з-під ковдри, зійшло над горизонтом сонце, величне, красиве.
Хутенько освітило променем води, ліс, навколишні поля, будинки людей. Заіскрилась зеленим килимом земля в його сяйві. Коли промінчик сонця долинув і до мого обличчя, я прокинувся, весело йому посміхнувся, відкрив очі і радо зустрів новий день. ось думаю до