Я - громадянин України Я народився в Україні. Ця держава вільна і незалежна, а ще донедавна вона була складовою великої держави - Радянського Союзу. Я не знаю, як було жити у тій державі, але я твердо впевнений, що краще мати невелику, але власну Батьківщину. Історичні корені Україні сягають давніх часів. На наш народ відомий свою неподоланністю та незнищенністю, великою і могутньою державою - Київською Руссю; Запорозькою Січчю. Я гордий, що живу у цій країні. Вона ще молода, але ініціативна, вона має розумних синів, які піднімуть її.
Рослини, тварини, земля — все це навколишній світ природи. І людина від неї невід’ємна. Рослини виконують роль легенів, тобто допомагають планеті дихати. Тварини ніколи без потреби не з’їдять травичку, гілочки, інших тварин, тобто не будуть робити шкоду природі.Людина займає верхню ланку у природі, тому вона зобов’язана берегти навколишній світ. З розвитком прогресу, розширенням міст стає все складніше це робити.Вже зараз треба насаджувати якомога більше зелених дерев, очищати великі й маленькі річки, підгодовувати диких тварин, не забруднювати повітря.Не останню роль у цьому відіграють ботанічні сади, заповідники. До речі, Донецький ботанічний сад є найбільшим в Україні.Щоб зберегти нашу планету для нащадків, кожний мешканець і цієГпланети повинен берегти природу.уII варіантЗ раннього дитинства мати привчала мене дбайливо відноситись до природи: не топтати квіти, не ламати гілки на деревах, не кидати сміття до річки чи ставу. На жаль, не всі люди розуміють,
й їх оточує, треба берегти. І це стосується не лише рослин та водоймищ, землі та повітря, а й тварин і птахів.Ні для кого не секрет, скільки шкоди завдають люди природі. Щороку вирубуються сотні гектарів лісу, у воду зливаються тонни відходів, повітря забруднюється викидами з заводів. На планеті майже не залишилося місць, де б природа поставала перед нами в своїй первісній красі. Скільки видів рослин і тварин назавжди зникли на нашій Землі! Не менше їх знаходиться на межі вимирання і потребує охорони.Якщо кожна людина зламає гілку з дерева, зірве квітку, залишить після свого пікніка сміття в лісі чи викине обгортку до річки — яку картину ми побачимо через 10 років? Мабуть, суцільний смітник. Кому ж захочеться жити в такому довкіллі?Тому берегти природу — обов’язок кожного, і великого, і маленького, недарма мудрі люди раніше казали, що за своє життя треба посадити хоча б одне дерево. Ая-вважаю, що цим не треба Об Межу- ватисБ. Можна садити кущі і квіти, робити для тварин і птахів годівниці взимку, не залишати після себе сміття. Потрібно пам’ятати, що людина не може жити поза природою, і турбуючись про неї, ми робимо краще для себе і для майбутніх поколінь.
Я народився в Україні. Ця держава вільна і незалежна, а ще донедавна вона була складовою великої держави - Радянського Союзу. Я не знаю, як було жити у тій державі, але я твердо впевнений, що краще мати невелику, але власну Батьківщину.
Історичні корені Україні сягають давніх часів. На наш народ відомий свою неподоланністю та незнищенністю, великою і могутньою державою - Київською Руссю; Запорозькою Січчю.
Я гордий, що живу у цій країні. Вона ще молода, але ініціативна, вона має розумних синів, які піднімуть її.