Діти рано ставали дорослими. Поруч із дитячими розвагами впевнено крокувало справжнє життя, насичене працею і турботами. П'ятирічне дівча колесало меншого братика. Хлопчик був завзятим очередником, його могли віддати в науку до майстра. Трохи пізніше хлоп'я подалося на заробітки. Зароблені гроші, зрозуміло, йшли на користь сім’ї, Та ось, юнак голив бороду залишаючи вуса, як ознаку козацтва. Батько мав право зазначити: "Син - мій, та розум в нього свій". З цього віку хлопець вважався парубком. На парубоцькі громади накладалися обов’язки: до старим і немічним, впорядкуваня самотніх могил, прикрашання храму перед святами. Парубоцтво - певний рубіж у житті юнака. “Не той козак, що на коні, а той, що під конем” - говорили запорожці. Вони мали на увазі, що тільки в біді випробовуєцться характер молодого воїна. Юнак не міг стати січовиком, не подолавши човном Дніпровські пороги. Невмілого й вередливого відправляли додому.
Объяснение:
Объяснение:
Всі ми мріємо. Хтось більше, хтось менше. Хтось про звичайне, земне, а хтось про напівреальне, фантастичне. Хтось масштабно, а хтось потрохи. Але всім нам хочеться, щоб наші мрії збувались. Але не всі знають як це зробити. Тож що треба зробити для здійснення своєї мрії?
Мрія – ціль – дія – результат. Отак схематично можна зобразити шлях до здійснення мрії. Ніби все просто, чи так лише здається? Звичайно треба розуміти наскільки реальною є мрія. Ні, не треба думати, що мріяти про подорожі на інші планети абсурдно, адже так би ми жили сьогодні і без світла і автомобілів, бо це і (багато інших винаходів) з’явились саме завдяки мріям. Але ж не треба мріяти про те, щоб погладити динозавра – хоч й існують думки про машину часу, але ж поки цього ніхто не зробив (хоча не варто виключати й такої ймовірності)
Джерело: https://dovidka.biz.ua/shcho-treba-zrobyty-dlia-zdiisnennia-svoiei-mrii-tvir