ответ:Валентин Лукич Чемерис народився 8 линия 1936 р. в с. Заїчиицях Полтавської області. Потім родина переїхала до м. Дніпропетровська, де майбутній письменник закінчив школу. Саме в цьому місті на Дніпрі й розпочалася творчість митця. Віиіентип навчався у Літературному інституті імені О. М. Горького (м. Москва). Нині письменник живе в Києві, працює в редакції газети « Літсратурна Україна».
Свій творчий шлях В. Чемерис розпочав як сатирик-гуморист, хоча в йот творчому доробку є й історичні твори, багато з яких перекладено іноземними мовами. Павло Глазовий назвав його «добрим вигадьком і штукарем», адже читати ці твори одне задоволення. Письменник видав багато веселих збірок із гуморесками, пародіями й повістями. Одну з таких гумористичних повістей ви сьогодні почнете читати. Ви станете свідками подій, що розгортаються в селі Великих Чаплях: дружба й перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення. Усе це В. Чемерис приправив гумористичним соусом у повісті «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання».
BITbKA + ГАЛЯ,
або ПОВІСТЬ ПРО ПЕРШЕ КОХАННЯ ( Скорочено )
Частина перша. ДУЕЛЬ
Вітька, Вітька!..
Объяснение:
1. Саме тут, на Київщині, Емму Андієвську застала війна.
2. Недалеко той час, коли людина одержить у свої руки надзвичайне джерело сили – атомну енергію (О. Марискевич).
3. Народився Олександр Потебня в Україні, на Полтавщині (Л. Семака).
4. Тут світло всюдисуще, тобто божественне (С. Кримський).
5. Стежка піднімалася ще вище, на саму гору, під якою западав Чорний яр (В. Врублевська).
6. А так, по-злодійськи, зустрічатися не варто (К. Мотрич).
7. Над Сашком пролітало обличчя Чепіжного, воно швидко летілот туди, у степи, у яри, за Буг, до лиманів (М. Вінграновський).
8. Це зараз, на відстані кількох десятків літ, памʼять і зір малюють найбільш характерні картини тої пори (В. Гей).
9. Духовна культура звʼязана з матеріальною культурою міцними нитками, хоч і невидимими (В. Русанівський).
10. Вони, оті володарі: посли, купці, поети – лиш можуть наблизитися до трону, здаля покланятися (Р. Іванченко).
Зерно здорового собачого глузду.
Це фраза з твору "Чинк" Ернеста Сетона-Томпсона: "В Чинку почало проростати зерно, маленьке, але живе зерно, яке дедалі більшало,- зерно здорового собачого глузду".
Мова йде про те, що у собаки почали зявлятися уявлення, формувались погляди, навички мислення на основі його повсякденного життя.