Ми всі звикли, що птахи взимку відлітають у теплі краї. Так ось одного разу вони зустрілись у теплих краях. І вони почали ділитись своїми мріями. Хтось мріяв залишитись тут назавжди, хтось про безкінечний запас їжі. Але тут один грак сказав, що він хоче просто поскоріше повернутись додому. Усі із великими очима глянули на нього, і перепитали, чи те їм почулось. І попросили повторити ще раз. Грак підтвердив свої слова. І із цікавістю запитав у них, що ж тут такого. Пройшло багато часу, але на це запитання йому так ніхто й нічого не відповів, птахи лише задумались, чи справді вони хотять безкінечний запас їжі, чи залишитись тут на завжди...
Птах названа так, тому що прилітає до нас з півночі разом з першим снігом. У перекладі з тюркського СНІГ, що означає червоно грудый. А потім воно змінилося на сучасне написання СНІГУР, тому пташка стала асоціюватися у народі зі снігом. Є така прикмета. Як тільки піде перший сніжок - чекай снігура. Російська папуга називається снігур Дуже вдала назва дано снегирю. Снігур (Pyrrhula pyrrhula) відноситься до сімейства вьюрковых. Усюди він стає, помітний саме з випаданням снігу. Тоді в лісах, по узбіччях доріг, у садах і парках міст з'являються зграйки невеликих птахів, серед яких особливо помітні красногрудые самці. Тримаються снігурі на горобині, кленах, кущах калини, обривають ягоди і розкльовують насіння. М'якоть плодів викидають. Добути насіння з ялинових і соснових шишок, як клесты, снігурі не вміють, і на їхню частку залишаються лише ті з насіння, що обронены на землю. Птахи постійно перегукуються мелодійним свистом, а наївшись, всідаються на гілочках і співають простенькі скрипучі пісеньки, причому співають і самці і самки. Всього в роді снігурів - 6 видів, з яких в Росії живе тільки звичайний снігур.
Так ось одного разу вони зустрілись у теплих краях. І вони почали ділитись своїми мріями. Хтось мріяв залишитись тут назавжди, хтось про безкінечний запас їжі. Але тут один грак сказав, що він хоче просто поскоріше повернутись додому. Усі із великими очима глянули на нього, і перепитали, чи те їм почулось. І попросили повторити ще раз. Грак підтвердив свої слова. І із цікавістю запитав у них, що ж тут такого.
Пройшло багато часу, але на це запитання йому так ніхто й нічого не відповів, птахи лише задумались, чи справді вони хотять безкінечний запас їжі, чи залишитись тут на завжди...