Відповідь:
Я гадаю, всі люблять весну. Це період, коли природа оживає, пробуджується від зимового сну. Перші птахи повертаються з теплих країв і все навколо пронизується їх щебетом. Від такої краси радіє душа, тішиться око та співає серце. По-особливому гарно в цей період у батьківському саду. Поступово сходить сніг і земля залишається чорною, незахищеною. Та на ній уже починають з’являтися перші квіточки – проліски. І сад стає вже зовсім інший, ніжний, чарівний. Всі дерева потопають у духмяному ароматі ніжно-рожевих пелюсток. Вишні, яблуні, груші, персики ніби затаїлись у пахучому тумані. Так і приваблюють бджілок-трудівниць. З гілочки на гілочку перестрибують пташки. Щебечуть один до одного, розповідають ранішні новини. І так приємно їх часом послухати, сидячи на ганку. Може й для себе що цікаве почується. У такий момент складно всидіти вдома. Хочеться гати за такою красою знову й знову. Весняної пори всі хороші господарі дбають про свій сад. Наприклад, мої батьки щороку обрізають зайві гілочки на деревах і оббілюють стовбури, щоб захистити від шкідників. Сад весняної пори – прекрасний. Виграє рожевими, білими, зеленими фарбами. Весна – це художник і композитор, який пробуджує наші душі, змушує знову повірити в любов.
Пояснення: Члени речення не виділила.
1) На вулиці дуже гарна зима: все біле, в снігу. Префікс: сні<г>у.
2) На дворі зима, діти катаються на санчатак та грають у сніжки. Префікс: ката<ю>т<ь>ся
3) Під час зими, потрібно тепло вдягатися, що б не застудитися.
Префікс: застуд<ити>ся