Я часто замислююсь над тим, у чому полягає гідність людини. Загалом гідність - це поняття, що дозволяє характеризувати людину, як моральну особистість. Всі ми повинні гідно жити, спілкуватися. Досить часто виникають ситуації, у яких треба бути уважними, щоб не переступити межу та не втратити гідність.
Я вважаю, що гідність ховається у благородних вчинках та чистих думках. Людина, яка не обманює, не жадає зла іншим має сформовані життєві цінності та може по праву зватися гідною. Така особистість завжди діятиме за законами совісті та честі. Бути гідною людиною - це дуже важливо. Тож поважаймо одне одного, виховуймо благородство в нашій серцях!
1. У центрі кола стояв кумедно вбраний дядько,який горланив-"Хто переможе Велета,отримає кругленьку суму!". 2.До речі,-зазирнув до купе провідник-мені здається,зараз ваша станція,молоді люди. 3.Ти плачеш? Раптом озвалася за спиною-тітонька Сніжана. 4.Софійка побачила вдалині дівчину з пранням на коромислі, упівголоса озвалася-"Не туди йди! Вернися додому! Біля води біда чекає!".5.Дід якось гадав вельможному за плату,але той лише розреготався й крізь сміх сказав-"То це ж,Дем'яне завелика честь,коли пан винен мужикові! Чи тобі не досить її?".6."А для чого якомусь там опудалу така розкішна сомбрера?"-міркував Федько,присипляючи свою совість-"Страхатиме горобців і без бриля,а Вітьці на відповідальне побачення позаріз треба... Та з рештою я не краду бриль,а тільки позичаю...". 7."Жаль звичайно серенади"-буркнув Федько й смачно позіхнувши додав-"Ходімо спати,а завтра щось придумаємо".8."Не ймення тебе красить,а ти його краси"- говорили козаки. 9.Батько,звичайно,в такім випадку грозив Павлусеві пальцем,а до Ганни промовляв:
"Козир-дівка! Тебе лише в посли слати..."