стан і становище, у якому перебуває наше суспільство, не можуть задовольняти ні викладачів, ні учнів, ні студентську молодь. саме доконечною потребою змін на краще викликана широка освітня реформа і загальноосвітньої середньої школи, і вищих навчальних закладів. основна мета реформування освіти бачиться в мобілізації інтелектуального потенціалу україни, активного залучення інтелектуальної молоді до роботи щодо виведення країни з кризи – не тільки до інноваційної економіки, а й до самодостатнього людино центристського суспільства.
тобто маємо досягти такого соціального стану суспільства, у якому найвищою цінністю є людина, і то кожна. тому вартість інтелектуальної праці зростає. і зростатиме далі, бо тільки розумна праця, праця інтелектуальна в сучасному світі здатна прискорювати розвиток країни. соціально-економічний прогрес, передові технології, висока духовна і матеріальна культура, результативна наука, добробут громадян – усе залежить від творчої інтелектуальної діяльності громадян. праця людини, що пізнала смак інтелектуальної творчості, далеко продуктивніша, ніж того, хто не має такої спокуси, бо розум, знання – це найбільша сила, найміцніша влада і найвища посада.інтелектуалізм нації – це колективний розум її представників втілений у мовісутність інтелектуальної праці полягає в напруженні розумових зусиль, у проникненні в складності й суперечності, деталі й тонкощі явищ та процесів, подій і фактів. інтелектуальна діяльність – це, власне, не тільки подолання опору матеріалу пізнання, а й опору душі та власного мислення, суспільних стереотипів і соціальної байдужості, матеріальної скрути й моральної та розумової інертності.інтелектуалізм нації – це колективний розум її представників, обізнаність у найскладніших наукових, соціальних, морально-етичних проблемах, це рівень духовного розвитку народу, опертий на міцний грунт національної свідомості, громадянської належності до єдиної держави.для цього й середня школа, і вищі навчальні заклади повинні готувати не пасивних спостерігачів, маргіналів, що осторонь очікують добрих умов та великих див, а активних, творчих, високоосвічених і висококультурних діяльних інтелектуалів, здатних і собі знайти місце в житті, і про країну подбати.
Запитайте у різних людей, що робить їх щасливими, від чого вони отримують найбільше задоволення, - і ви отримаєте купу найрізноманітніших відповідей. Дехто відверто скаже: мене роблять щасливим гроші, достаток, багатство. Справді, якщо весь час думаєш про те, як нагодувати сім"ю або заплатити за квартиру, щасливим бути важко. Так само і зі мною. Я не прагну набити повні кишені хрусткими купюрами, але для мене важливо мати певну суму грошей, щоб почуватися впевнено.
Щасливим мене робить відчуття, що всі мої близькі люди живі і здорові, що дуже суттєво у наш час.
Але повне відчуття щастя до мене приходить тоді, коли я зустрічаюся зі своєю коханою дівчиною. Ця людина мені дуже дорога, бо розуміє мене і відповідає взаємністю на мої почуття до неї. Це мене окрилює, прямо підносить над землею, дарує впевненість у своїх можливостях, викликає справжню ейфорію і надихає на нові досягнення, аби подобатися їй ще більше.
Я думаю, навіть переконаний, що без кохання щасливою не може бути жодна людина.