У 1896 році козаки бувши солдатами воювали за нашу Країну, як ми знаємо є така казка, Три Богатиря, так от козаки це щось схоже на їх. Одного дня їхали козаки на конях до монастиря, щоб поговорити з монахом, бо той по його словам бачив ворогів, він розповів що бачів їх під селом, вони про щось балакали, вони були озброєні шаблями, а ще в їх на поясах висіли невеликі лопати, лопати на поясі - поганий знак для козаків. Поїхали козаки в дорогу, їм повар молодший сержант Дмитро, поклав трохи їжі, тому що дорога не близька. На наступний день козаки стерегли село від ворогів, и наступила ця хвилина, вороги напали, але вони не знали сили богатирськой, тому козаки виграли цю битву, але не виграли ще війну! Фуух
Правопис вигуків
Через дефіс---вигуки, що передають повторювані або протяжні звуки, пишуться через дефіс: ай-ай-ай, а-а-а, ну-ну, о-го-го, агов-гов-гов, ха-ха-ха, киць-киць, ш-ш-ш, ку-ку, му-у-у, ня-а-ав, ф’ю-у-у. Через дефіс пишуться: їй-богу, їй-бо, їй-право, ану-ну.
Разомвигуки, що не передають повторюваних чи протяжних звуків пишуться разом: леле, лелечко, цитьте, овва, кукуріку, кудкудак, бух, тарах, бабах тощо. Увага! Якщо потрібно передати протяжність, то й ці вигуки пишуться через дефіс: тара-а-а-ах, бу-у-ух, баба-а-а-х, кудкуда-а-а-ак.
ОкремоУсі складові частини пишуться окремо у вигуках: до побачення, будь ласка, на добраніч, отим то й ба, от тобі й на, оце так тощо.
Розділові знаки при вигуках
Вигуки в реченні відокремлюють комами: Ах, як всього багато: неба, сонця, веселої зелені.
Коли вигук на початку речення вимовляється з окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику, а перше слово після нього пишеться з великої букви: Ах!
Объяснение: