Випишіть з тексту означено-особові речення, підкресліть у них головний член і поясніть його морфологічне вираження.
1.Не завидуй багатому: багатий не знає ні приязні, ні любові — він все те
наймає (Т. Шевченко). 2.Як
парость виноградної лози, плекайте мову.
Пильно й ненастанно політь бур'ян, чистіша від сльози вона хай буде (М.
Рильс:.. Ий) 3. Як зараз бачу: з-за ріки — дві кручі, наче маяки: одна зелена,
чорна друга... (А. Малишко). 4. Дишеш і не надишешся тим чистим і пахучим
повітрям (І. Нечуй-Левицький). 5. Відмикаю світанок скрипичним ключем
(Л. Костенко). 6. Ідеш, ідеш, а ще й не половина, ідеш, ідеш, хоч добре, не
один (Л. Костенко).
До ть будь ласка
дії → швидко рушив;
2 – міри й ступеня → сповна розплатився; тричі повторив; дотла знищено;
3 – місця → усе там само; стояв осторонь;
4 – часу → дотемна працював; отоді це й сталося;
5 – причини → тікав од дощу; хвастнув знічев'я;
6 – мети → вибіг подивитися; зсунув навмисне;
7 – умови → до обов'язково; скористаюся принагідно;
8 – допустовості → вірив усупереч сумнівам; а й ми прийдемо попри негоду
Ключ. З других букв перших слів складемо закінчення вислову Бориса Олійника: "Найвища мудрість – в простоті високій"