Завдання 1.2. Обгрунтовує механізм утворення стихійних їх вплив на життя людей. Заповніть таблицю. Стихійні явища Механізм утворення Приклади впливу на життя людей Пожежі Посухи.
Ми їхали трамваєм. Був кінець січня, новорічні свята лишилися позаду, але про них нагадували звалища ялинок, що виднілися де-не-де за вікнами. Зовсім недавно вони сяяли різнобарвними вогниками, дивували іграшками. Деякі ялинки повиносили з квартир із залишками серпантину, гірлянд. На ялинках, викинутих на звалища, прикраси виглядали безглуздо і жалюгідно.
- Чи треба було нищити стільки дерев заради короткочасного задоволення? — зауважив хтось із пасажирів.
- Традиції є традиції, — відгукнулася літня жінка, — та й дітлахам радість.
- Згоден, але питання в іншому, — приєднався до розмови бородань, — навіщо так зневажливо ставитися до дерева, яке несло радість у Новий рік і дітям, і дорослим. Викинули ялинки на звалища немов якийсь мотлох.
- А ось у деяких європейських країнах влаштовують свято, коли прибирають ялинки, — утрутився у дискусію юнак. їх урочисто вантажать на машину і вивозять за місто. Люди підкреслюють свою повагу до дерева, навіть зрубаного, дякують за свята. А без любові до природи не може бути любові до батьківщини. Про це ще школярем я читав у російського письменника Костянтина Паустовського.
У вагоні запала тиша. Пасажири обмірковували щойно почуте. За вікнами промайнуло чергове звалище ялинок…
1 вариант - Пришла сказочная волшебница-зима. За окнами большими хлопьями падает снег, который скорее всего растает на следующий день. Наступили самые короткие дни в году. С серого неба с утра летят узорчатые снежинки.Снег покрыл землю, деревья, крыши домов. За несколько часов изменилась земля. Кажется, она умылась, и стало всё кругом чистым и праздничным. Первый снег можно сравнить с сахаром. Его можно назвать молодым, новым. Вся земля покрыта серебристо-белым ковром. Особенно красивы зимою деревья. Сверкают ветки деревьев, на которых лежат снеговые шапки. Хлопьями осыпается серебряный иней. Кажется, будто ты попал в сказку. Мороз разрисовал окна причудливыми узорами. Снежинки, как алмазы, сверкают на зимнем солнце. Ветер подхватывает снежинки, и начинает кружить метель.В народе зиму часто называют величавой, красавицей, матушкой. Зима — пора забот о будущем урожае. Люди говорят: “Снег глубок — год хорош”; “Больше снега — больше хлеба”. Всем детям зима приносит много радости и веселья. Можно покататься на коньках и санках, поиграть в снежки, слепить снеговика. Ещё я люблю зиму за то, что вместе с ней к нам приходит весёлый праздник — Новый год. И дети, и взрослые могут встретиться со сказкой! - 2 вариант - Зима сама по себе прекрасное, морозное, снежное время года. Когда наступает зима, все становится как будто заколдованным. Леса покрыты серебром. Поля и дома одели белые шубы, которые на солнце переливаются так, что ослепляют глаза. А как прекрасны ели, сосны, которые наклонили свои могучие лапы под тяжестью снега, или покрытые инеем деревья, которые сверкают на солнце серебром.http://7oom.ru/sochinenya/sochinenie-na-temu-zima.htm 1 Нравится 3 Комментария
Ми їхали трамваєм. Був кінець січня, новорічні свята лишилися позаду, але про них нагадували звалища ялинок, що виднілися де-не-де за вікнами. Зовсім недавно вони сяяли різнобарвними вогниками, дивували іграшками. Деякі ялинки повиносили з квартир із залишками серпантину, гірлянд. На ялинках, викинутих на звалища, прикраси виглядали безглуздо і жалюгідно.
- Чи треба було нищити стільки дерев заради короткочасного задоволення? — зауважив хтось із пасажирів.
- Традиції є традиції, — відгукнулася літня жінка, — та й дітлахам радість.
- Згоден, але питання в іншому, — приєднався до розмови бородань, — навіщо так зневажливо ставитися до дерева, яке несло радість у Новий рік і дітям, і дорослим. Викинули ялинки на звалища немов якийсь мотлох.
- А ось у деяких європейських країнах влаштовують свято, коли прибирають ялинки, — утрутився у дискусію юнак. їх урочисто вантажать на машину і вивозять за місто. Люди підкреслюють свою повагу до дерева, навіть зрубаного, дякують за свята. А без любові до природи не може бути любові до батьківщини. Про це ще школярем я читав у російського письменника Костянтина Паустовського.
У вагоні запала тиша. Пасажири обмірковували щойно почуте. За вікнами промайнуло чергове звалище ялинок…