Мені доводилося гати багато явищ.
Восени любить впасти перший сніг. Потішить дітвору і тут же розтане. Пригадую рідкісне явище – блискавку одного зимового дня. Стрімко налетіли темні хмари. Блискавиця освітила білу землю. Навздогін прогуркотів голосно грім. І побігла вона далі, забираючи із собою страх. Через деякий час погода знову стала сплячою та доброю.
Не один раз бачив, що у морозний ранок поверх снігу утворюється льодова кірка, тому він хрустить під ногами. У теплу погоду нога провалюється у м’яке снігове покривало.
Явищ є багато, усі вони дуже різні, тому їх доводиться часто гати.
Уже 9 місяців чекаю на літо, щоб знову його провести якнайкраще. Для мене це найкраща пора року і, я думаю, зі мною погодиться багато людей. Це літо я планую прости у подорожах, наповнених теплом та радощами. Також я хочу відвідати свою бабусю у далекому і дорогому для мене селі. Там живе багато мої друзів. Я пам*ятаю, коли разм проводили багато часу. Я хочу знову побачити їхні посмішки та згадати теплі та приємні часи. О, літо, чекаю тебе з нетерпінням!
---
Щоб, і, та, коли. "О, літо.."