Скільки сліз і горя звідали квітучі простори України в минулому! Скільки злих ворогів зазіхало на багатства нашої землі! Топтали її ненажерливі монголо-татарські загарбники, забирали в полон людей. Як міг, боронився волелюбний український народ.
Объяснение:
Автор засуджує вчинок Тугара Вовка, який пропонує Захарові Беркуту зберегти життя сина ціною того, щоб тухольці випустили оточених монголів із долини. Нелегко старому Захарові було прийняти вірне рішення. Звичайно, перемагають громадянські й патріотичні почуття. "Міняти одного хлопця за руїну наших сусідів, це була б ганьба, була б зрада", — ось так вирішує Захар Беркут. Зрозуміло, що Максим підтримав би подібне рішення. Хіба можна спокійно жити на білому світі, знаючи, що через твою свободу постраждали безвинні люди?
Іван Франко зобразив у повісті "Захар Беркут" людей честі та зрадників рідної землі. Письменник засуджує підступні вчинки Тугара Вовка як найтяжчий, непрощенний гріх. Захоплення автора викликають Максим та Захар Беркути, Миро слава. Цим людям притаманні найкращі риси: чесність, мужність, порядність, почуття власної гідності, щира любов до своєї землі. Кожним рядком свого твору Іван Франко стверджує, що любов до рідного народу, до Батьківщини є най вищою чеснотою, якої може досягти людина.
Запитання-це звертання до кого-небудь. Висловлювання, що виражає потребу уточнити що-небудь, або отримати нову інформацію . Ставлячи запитання, використовують запитальну інтонацію, а якщо пишуть, то в кінці ставлять знак питання . Умовлені запитання найчастіше виступає у формі питального речення .Вийняток становить риторичні запитання .Наприклад: фраза Який же учень не любить отримувати відмінні оцінки на іспиті ?Насправді ствердження, а не запитання .Запитання виконує дві основні функції:комунікативну і пізнавальну .
Без запитання немає і не може бути пізнання.Запитання це ланка що зв’язує пізнане з непізнаним місток перекинутий від старого знання до нового могутній стимулятор розвитку знання.Стосунки людини з навколишнім світом який собі діалог у якому запитанні і відповіді постійно змінюють одне одного.Сократ говорив :Я знаю , що я нічого не знаю .Та люди вважають, що вони щось знають, а виявляється що вони нічого не знають .Ось і виходить, що знаючи про своє незнання, я знаю більше за всіх інших.
Объяснение: