1. Підкреслена буква позначає твердий звук у кожному слові рядка А щирий, емблема
В любити, гучний
Б морський, природа
г теніс, корінь
2. Усі приголосні дзвінкі в обох словах рядка
А файл, зуб
В база, скайп
Б дуб, rедзь
гдощ, джаз
3. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А джазовий, їстоньки, підйомний
Б дзвякае, яблунька, родючий
В кав'ярня, щирість, учениця
Гонлайновий, тьмяний, гущавінь
4. На другий склад падає наголос у кожному слові рядка
А новий, листопад
В обруч, дочка
Б чотирнадцять, нести Г спина, швидкий
5. Правильно поділено на частини для переносу кожне слово рядка
А знайомство, раннь-ого, природознавство
Б Вінниця, про-цвітання, вод-ку
В новот-вір, знання, держава
Г хлібо-піч, батальйон, Дніпро
6. Звук [т] треба вимовляти в обох словах рядка
А телефон, фестиваль
В тьмяний, Тарас
Б тюлень, театр
г Тернопіль, потяг
7. Виділена буква позначає один звук у слові
А пощастити
В в'ється
Б їстівний
Глюдний
8. Правильну вимову відображає звуковий запис слова
А полум'я (полум'а]
В п'ять [пйат']
Б земля (землі)
г боягуз (боагуа
9. Доберіть слово аі звуком (да] і складіть із цим словом речення.
10. Виконайте фонетичний розбір слова тюльпан
Тільки-но починало світати, мати, вмившись, зодягала чисту сорочку, підв’язувалася вишитим фартухом і вилазила на лежанку. Я крізь сон чув її лагідну приповідку: «Ну ось і зійшов святець, аж віко підпер!». Незабаром кімната освітлювалася живими зайчиками, спалахували сухі дрівцята, потріскуючи голосними пострілами. Піч гоготіла, коли полум'я лизало своїм язиком челюсті.
Доки варилося снідання, мати місила тісто. То було цікаве видовисько. Материні руки раз по раз занурювалися в діжу, од чого ослінчик аж двигтів. Тісто вимішувалося, крутішало. Коли воно нарешті ставало в'язким, як гума, і вже важко було працювати руками, мати призупиняла роботу, будила свою родину й годувала сніданком. Поснідавши, батько йшов на роботу, а я біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків. За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На засланому простирадлом ліжкові, а поверх ще й рушником, пузатилося кілька кругленьких паляничок. Мати була вся в роботі. Легкими рухами рук вона витягувала опецьок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формувала круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клала паляницю на рушник. Робила вона це так вправно, що я навіть не встигав уволю надивитися.
Доки мати викачувала останню, найменшу паляничку, що призначалася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до печі. На лопату клали капустяний листок, змащений олією або притрушений борошном, й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нариз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, паче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кілька в, мати шугала лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й моя паляничка.
Объяснение: