1-3. Заєць — [за/йец'].
4. Перший склад відкритий [за-], другий — закритий [Йец].
5. Звуків п'ять, букв п'ять, але повної відповідності між ними немає: йотована буква є позначає після голосного два звуки, а м'який знак не позначає окремого звука, а тільки м'якість попереднього звука [ц'].
6. Голосні звуки: [а], [еи] (ненаголошений).
7. Приголосні: [з], [й], [ц'].
8. Приголосні: [й] — сонорний, [з], [ц] — шумні, з них [з] — дзвінкий лйого глуха пара [с]), [ц'] — глухий (його дзвінка пара [дз']). Приголосний [з] — твердий, [ц'] — м'який, [й] — завжди м'який.
9. У цьому слові є чергування голосного [е] з нулем звука: [зайец' зайц'а], так зване — випадне е.
1-3. Заєць — [за/йец'].
4. Перший склад відкритий [за-], другий — закритий [Йец].
5. Звуків п'ять, букв п'ять, але повної відповідності між ними немає: йотована буква є позначає після голосного два звуки, а м'який знак не позначає окремого звука, а тільки м'якість попереднього звука [ц'].
6. Голосні звуки: [а], [еи] (ненаголошений).
7. Приголосні: [з], [й], [ц'].
8. Приголосні: [й] — сонорний, [з], [ц] — шумні, з них [з] — дзвінкий лйого глуха пара [с]), [ц'] — глухий (його дзвінка пара [дз']). Приголосний [з] — твердий, [ц'] — м'який, [й] — завжди м'який.
9. У цьому слові є чергування голосного [е] з нулем звука: [зайец' зайц'а], так зване — випадне е.
Людина народжується чистою, як білий аркуш паперу. На ньому згодом життя напише багато чудового і огидного. Але все одно ми повинні заповнювати простір на папері нашої душі, не зважаючи навіть на значні помилки.
Чи вдивлялись ви коли-небудь у рукописи видатних людей, справжніх майстрів? Коли так, ви обов'язково помітите безліч виправлень на шляху до створення шедевру. Так і в житті. Треба докласти неймовірних зусиль, щоб записи твоєї душі були варті поваги. З дитинства батьки, бабусі, дідусі, розповідаючи нам казки або оповідання з життя, навчають бути добрими і лагідними. Стаючи дорослими, ми мусимо вирішувати для себе, як вчинити і як розпізнати добро і зло. За цими орієнтирами можна творити себе. Кожна людина повинна триматися в певних межах, і не має значення, в яких саме. Головне те, щоб вони існували і щоб усе життя зазнавало їхнього впливу. Ми повинні аналізувати себе і робити висновки. Повинні змінювати те, що не узгоджується з особисто нашими принципами.
Відомий російський письменник М. Булгаков писав, що "рукописи не горят", але горять душі та, як відомо, із попелу неможливо нічого відтворити. Тому треба пам'ятати, що найголовніше в житті - зберегти свою цільність. Ані кар'єра, ані робота, ані добре ставлення людей не повинні підпорядковувати людину собі. Людина має бути живою внутрішньо, має не загубити себе в будь-яких життєвих обставинах - ось у чому полягає визначальний життєвий принцип кожного.