Школа майбутнього… Це повинна бути велика тла споруда. В ній буде не тільки спортивний зал, ще й басейн, різні тренажери. Кабінети, мабуть, теж будуть мати не такий вигляд, як у сучасній школі. Може, не буде дошки, а замість неї буде екран. І парти не будуть стояти рядами, а півколом, або в шаховому порядку. І будуть це навіть не парти, а столи з комп’ютерами або з безліччю кнопок.
А може, взагалі вчитися учні будуть вдома за до тих же комп’ютерів. Сидячи вдома, будуть слухати, робити вправи і надсилати їх до вчителів за до комп’ютера. Здаєш потрібну кількість заліків, тестів, контрольних — і тебе переводять до наступного класу. Можна вчитися за індивідуальною програмою. Самому вибрати предмети, знання з яких хочеш вдосконалити. Тим, хто більш талановитий, можна буде за один навчальний рік пройти кілька класів, або певні предмети вивчити глибше і швидше. І тоді не потрібно буде слухати вдесяте те, що ти давно зрозумів, а можна іти вперед. Якщо ти хворів і щось пропустив, або не зрозумів якусь тему, вмикаєш потрібний канал — і знову слухаєш пояснення викладача. Мабуть, багато предметів можна буде вибирати самому, але якісь будуть обов’язкові для вивчення усіма.
Отже, навчання в школі майбутнього буде більш диференційоване. Воно буде враховувати вподобання, побажання, здібності учнів. І це добре не тільки для учнів, їх батьків, учителів, але й для країни. Бо якщо людина займається тим, що їй подобається, в неї це краще виходить, вона досягне більшого успіху. Врешті-решт, Україна буде мати більше професіоналів, людей, які працюватимуть із задоволенням.
Батьківське щастя – просто «бути»?
У світі існує дивне протиріччя, з яким ми не погоджуємось в молоді роки, проте саме його обираємо, стаючи дорослими батьками. Ви помічали, що наші батьки (та й ми самі, у кого діти дорослі) вважаємо за природне думати менше про себе, і більше про наших нащадків? Бува так, що і не голодуємо, але можемо не з’їсти смачненьке самі, щоб дати поласувати дітям чи онукам. Чи є гроші – нехай вони собі щось візьмуть, а нам вже і не треба… Так, батьківська шляхетність вражає, але і занепокоює. Все починається з малого: там відмовились, тут віддали дітям, на це не звертаємо увагу, про це не згадаємо, щоб не потурбувати, а в результаті - з’являється хвороба чи слабкість, і діти з онуками товчуться у ліжка старих. Бува, що до останнього не говорять літні люди, приховують те, від чого відмовляються і що переносять. Але життя і роки беруть своє, і страждати доводиться не тільки тому, хто хворіє, а й тому, хто переймається поруч. Скажіть, чи відмовиться дитина до батькам? – Вона зробить все можливе, тільки б урятувати цих рідних людей! Це природно і людяно. Проте з іншого боку, поставте собі запитання: чи схочуть батьки зайвий раз потурбувати дитину задля власної користі? – Ні, вони знайдуть причину не робити цього. Пам’ятайте про це кожного разу, коли зустрічаєтесь чи телефонуєте, чи навіть згадуєте власних батьків. Не варто чекати, що вони доповідатимуть Вам про слабкості чи хвороби. Придивіться, прислухайтесь – ви, хоч і не лікар, але завжди помітите те, що їх непокоїть. Якщо ж Ви дійсно бажаєте батькам довголіття – хоча б раз на рік відведіть їх до лікарні для комплексного медичного огляду. Повірте, багатьом літнім людям в країнах Заходу це дозволяє економити чималі гроші, адже виклики приватних лікарів коштують значно більше. У сучасних умовах життя в Україні, наявність документів, де зазначено все про здоров’я пацієнта (як в Паспорті Здоров’я від «Великої Родини»), дуже часто рятує життя, адже швидка до не завжди має час на дослідження причин хвороб. Це полегшує життя всім: лікарі чітко розуміють, що Вашим батькам може спричинити загрозу, а самі батьки не страждають від того, що час марнується на дослідження їх стану. Розумієте, про що ми хочемо сказати? Так, міжнародна програма «Велика Родина» піклується не тільки про здоров’я – ми глибоко переймаємося і моральними аспектами життя українців – відносинами дітей до батьків і навпаки, проблемами сімей і одиноких людей. Найстрашніше, з чим доводиться мати справу – це люди, які втратили родину, а разом з нею і сенс життя. А що таке родина? – Батьки і діти! Щоб все було добре, потрібно лише приділяти увагу рідним людям, дбати про них, спілкуватись, і берегти найцінніше – їх здоров’я. Всім батькам хочеться не просто «бути», а бути щасливими якомога довше. Саме ми, діти, маємо про це постійно пам’ятати! Це наш обов’язок.
вінничанин , вінничанка. болгар, болгарка . лучанин, лучанка. італієць , італьянка . киян , киянка. полтавчан, полтавчанка. львів'янин , львів'янка. сум'ян , сум'янка . чернігівчан , чернігівчанка .чернівчанин ,чернівчанка .