Від тихого лісу віяло тривогою.Ще досі біле небо враз стало чорним, роздався гуркіт грому. Я піднявся на невеликий пагорб краще роздивитися дорогу. Мій навігатор крутив стрілкою у різні боки неначе кажучи:"Хлопче, чого стоїш? Ноги в руки і біжи куди очі бачать!". Тоді я й схаменувся. Дременув кудись в ліс. Малесенькиі краплі дощу сікли мені обличчя , але я не зупинявся. Спинились мої ноги , як тільки побачив сухеньку малу хатину біля озера. Спалах , гуркіт жахливого грому , іще спалах... Не знаю, що відбулося , але зранку я прокинувся у хатині , біля мене сиділа із чашкою в руках старенька бабуся...
Ми з вами живемо у свiтi нового поколiння.Наша молодь вже бiльш досвiчена нiж нашi батьки та дiди.Але ж iснують правила,яких мають дотриматися усi люди на планетi.
По-перше-вiвiчливiсть.По-друге любов до природи.Ще треба поважати старших себе цiнувати та пiклуватися про батькiв.Усi цi правила необхiднi нам,щоб перешагнути на другу ступiнь эволюцii,якщо ми хочемо бути справдi ввiчливими та дружними людьми.
Я гадаю,коли ти добре робиш iншому,коли ти дотримуэш саме тих важливих правил,якi живуть в твоiй душi - ти будеш жити в оточеннi добрих людей i вони будуть цiнувати тебе!Тiльки тодi ми можемо претендувати на добрi стосунки з усiма людьми.Не головне якi в кого правила,головне те,щоб дотримуватися iх насправдi.