ответил на твой вопрос......
Складно однозначно сказати, яка музика мені близька. Адже, з одного боку, вибір залежить від настрою, а з іншої, музика часом сама творить настрій, проникаючи в душу й перевертаючи все в ній. Для серйозних і врочистих моментів гарна класика, особливо твору Баха. Вони непорушні й у той же час мінливі, урочисті й потрясающи. Вони описують хід часу й скороминущість моменту. Для фонової музики або ліричного настрою я б вибрала рок-балади, що стали класикою цього жанру
Вони присвячені вічній і мінливій темі – любові, ненав’язливі й людяні. А коли настрій весел і безтурботне, хочеться послухати латиноамериканські мотиви, що захоплюють дзенькотом гітарних струн у задерикуватий танець
чесно кажучи, це питання досить популярне. Наприклад я просто обожнюю К-РОР( тут можна вставити будь-що, дивлячись , що подобається тобі)
це корейський жанр музики. Часто, ми вважаємо, що це якось дивно, але я нічого дивного тут не бачу. Кожен має вибір і я , звичайно, теж.
Цей жанр музики виділяється великою кількістю фанатів, крутою музикою та танцями. Просто послухайте і самі в нього закохаєтесь.
К-РОР- це різностильова музика, яка об*єднує в собі майже всі види музики. Доречі, цей жанр, зараз, самий популярний
Батьки – це найголовніше у житті кожної людини. Це люди, які будуть поруч з нами протягом усього життя. Вони виховують нас і прищеплюють ті чи інші якості. З самого дитинства вони формують наш світогляд.
Часто можна почути: яблуко від яблуні недалеко падає. І це вірно. Кожен з нас схожий на своїх батьків. Діти, як губки, вбирають все, що відбувається навколо них. Вся та атмосфера, в якій вони росли, відбивається на їхньому характері. Батьки повинні пам’ятати, що діти – це маленька копія їх самих, дзеркальне відображення.
На жаль, не кожна людина може похвалитися хорошим вихованням. Деяким дітям приділяють малу кількість уваги, а то і зовсім не займаються ними. Але, в будь-якому випадку, саме батьківське виховання робить нас тими, хто ми є.
Ця проблема часто зустрічається в російській літературі. Письменники з усіх боків показують нам вагомість цього питання.
Одні з найяскравіших прикладів описує Л. М. Толстой у своєму творі “Війна і мир”, де розповідається про життя родини Ростових. Їхній будинок був сповнений любові, а в пошані були такі цінності як чесність і добросердечність. Діти ж – Наташа, Петя і Микола були сповнені доброти, розуміння і співчуття. Повною протилежністю була сім’я Курагіних, де цінувалися лідерські якості. Просування по службі і фінансове благополуччя вирішували все, тому діти – Елен і Анатоль, виросли аморальними егоїстами.
Також, це питання добре показаний в романі І. А. Гончарова “Обломов”. Ми можемо гати дитинство Іллі Ілліча, яке пройшло в родовому маєтку в Обломовці. Він був активним хлопчиком повним запалу. Як і іншим дітям, йому хотілося більше нових вражень і руху. Але, батьки так турбувалися про свою дитину, що заперечували будь-які прояви свободи. Оберігаючи його, вони створили атмосферу нудьги і ліні, відбили всіляке бажання роздумувати. Хлопчик увійшов у доросле життя абсолютно непристосованим, не маючи досвіду адаптації в новій життєвій ситуації.
Дані приклади яскраво розкривають сенс прислів’я “яблуко від яблуні недалеко падає і то, як сильно впливає виховання батьків на характер і світогляд дитини, адже саме вони своїми діями формують людини.