Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. мабуть, в мене ще мак цвів у голові. розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. я одразу вхопив очами , що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. тож я витратив гроші на ці наклейки. та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. соромно, хоч і грошей було на одну панюшку . і наклейки зовсім не радували. тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу . від сорому моє обличчя налилося жаром . та мама сказала, що нічого страшного. якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш , тож нехай це буде для мене урок . вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. в мене ніби камінь звалився з душі .
Відповідь:
все, що є на землі, створено природою. коли йдеться мова про гармонію між людиною та природою, постає питання про їхній взаємозв'язок та відданість один одному. природа може прожити без людини, а от людина без природи - ні. і лише від людини залежить, якою буде природа навколо нього. людина завжди брала від природи те, що потрібно їй для існування: іжу, одяг, будівельні матеріали тощо.в поєднанні з природою, далеко від шуму міста та машин людина може відчути те духовне наповнення, яке буває лише на природі. без технічного прогрессу неможливе наше життя. але без природи неможливо розвиватися духовно. у наш час все змінилося, ми використовуємо більше синтетично створених матеріалів, а залишками від їх виробництва забруднюємо те, що залишилося від колишнього багатства природи. світ рослин, тварин, світ чистого повітря все більше віддаляється від сучасної людини, а це означає, що людина втрачає колишню гармонію зв'язку з навколишнім середовищем. ця гармонія являє собою велику духовну цінність, тому її треба берегти.
Пояснення: