Осінь - пора незвичайна: вона комусь подобається, комусь не дуже, а комусь взагалі хочеться викреслити із списку пори років. З одного боку все погано: постійні дощі, опале листя, прихід холоду, відповідно похмурі думки. Але з іншого боку - все прекрасно: світить сонечко, накрапає веселий дощик,сади й городи обдаровують нас стиглими плодами... Так можна продовжувати до безкінечності! Але я маю свою думку й уявлення про осінь. Осінь - дуже романтична й душевна пора, бо нема нічого кращого за осіннє небо, духмяні фрукти й овочі... Я обожнюю це! Ото ж бо, мені подобається осінь...
1) Складним є речення в рядку:
Українська мова мене не тільки вабить як письменника, вона дивує й захоплює.
2) Односкладним простим реченням з головним членом, вираженим присудком, є речення:
Все віддав би, що жить осталось, за гарячий дотик руки.
(у складі складного)
3)Непоширеним є речення в рядку:
Хмельницький був іншої думки.
4) Просте речення:
(3) Усе, /як сказав один з філософів/, скороминуще в цьому світі.
(ускладнене вставним реченням)
5) Прості речення:
(1) Вишитий рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був узірцем людської працьовитості.
(3) Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського, як і інших сусідніх народів.
(5) Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією в наш час.
d. (1), (3), (5)