Безсполучникові:
Пригріло сонечко, обсохла земля, потягла орача в поле (М. Коцюбинський); Сонце підбилося високо вгору; надворі стало душно (І. Нечуй-Левицький); Цілісінький день у роботі: одно ще не скінчу, вже друге мене дожидає (Марко Вовчок); Грім гримить —хліб буде родить.
Сполучникові:
Можна розділити на сто частин яблуко, але не можна розділити Землю (І. Жиленко).
Той, що занепав духом, уже не страждає (Д. Павличко).
Пишнобарвними квітками рясно всіяні путі, і над вільними ланами грають сурми золоті (В. Сосюра).
Відповідь:
Ми всі мріємо торувати власний шлях. Але кожен із нас є результатом попередніх подій і впливів, а те, як ми живемо і що створюємо сьогодні, формує формує людину завтрашнього дня. Дитина несе в доросле життя те, що вкладено в неї від народження. Недаремно кажуть, що всі комплекси йдуть із дитинства.
У кіноповісті «Зачарована Десна» О.Довженко висловлює вдячність рідним за вміння любити життя і бачити красу. Його оточували красиві люди: мама з її замилуванням городництвом, дід з його казками і схилянням перед сонцем, дядько Самійло, який косив, наче співав, а тато взагалі був прекрасним у вьому, крім одягу. Десна, береги, луги, навіть город були для малого Сашка дивовижними. І саме тому, ставши дорослим митцем, Довженко прагне Красу перенести у свої фільми, щоби й інші могли "побачити зорі в калюжах", щоб учорашнє прекрасне формувало не менш прекрасне завтрашнє.
Хочеться пройти шлях, який викликатиме відчуття самоповаги. Доріг переді мною багато, тому вибір зробити нелегко. Можна було б перекласти його на плечі батьків, але мені кортить зрозуміти себе самого. Сьогоднішній вибір буде дуже важливим, бо визначить усе моє майбутнє, яке я хотів би прожити успішно. А тому вихід один: треба працювати над собою, над виявленням своїх можливостей і талантів. Задоволення від життя я отримаю, якщо буду займатися улюбленою справою, якщо зможу бути корисним найріднішим людям, якщо не втрачу зв’язку з ними і не забуду їх науки. Попрацюю як слід сьогодні - завтрашній день принесе винагороду.
Пояснення: