Відповідь:
1) За правду, браття, єднаймось щиро. О-О (1 ос. одн.)
2) Темна ніч. Н (підмет-іменник)
3) Пахло чебрецем, свіжою травою. Б/О (безособове дієслово)
4) Не можна затуляти сучасним життям життя тисячоліть. Б/О (модальне слово+інфінітив)
5) Хліб-сіль їж, а правду ріж. У-О (2 ос.одн., народна творчість)
6) У нас проханих не люблять. Н-О (3 осмрож., народна творчість)
7) Від добра добра не шукають. У-О (3 ос.множ., народна творчість)
8) Завесніло вже. Б/О (безособове дієслово)
9) Не забудь, не забудь юних днів, днів весни. О-О (2 ос.одн.)
Пояснення:
129. Запишіть слова згідно з правилами їх написання: разом, окремо, через дефіс.
Навчально/виховний, нижче/згаданий, діаметрально/протилежний, фізико/математичний, взаємо/вигідний, світло/бузковий, військово/спортивний, воєнно/стратегічний, суспільно/необхідний, первісно/общинний, синьо/жовтий, червоно/гарячий, всесвітньо/історичний, азотно/водневий, прямо/спинний, броне/бійний, народно/визвольний, суспільно/корисний, водо/провідний, біло/корий, кисло/молочний, електро/зварювальний, глухо/німий, південно/українські, біло/церківський, кам’янець/подільський, літературно/художній, молочно/білий, білий/білий.
130. Запишіть слова згідно з правилами їх написання: разом, окремо, через дефіс.
І. Науково/технічний, вісімнадцяти/градусний, атомно/ молекулярний, буряко/збиральний, суспільно/шкідливий, вогняно/ червоний, віце/адміральський, військово/повітряний, арматурно/ зварювальний, зовнішньо/політичний, культурно/освітній, лісо/ захисний, обернено/пропорціональний, індо/європейський, світло/ захисний, яскраво/червоний, різко/виявлений, темно/шоколадний, темно/шкірий, торгово/кооперативний, ткацько/обробний, рожево/ золотий, суспільно/політичний, жовто/гарячий.
ІІ. Всесвітньо/відомий, колісно/гусеничний, політично/ зрілий, загально/демократичний, золотаво/зелений, вокально/ інструментальний, експериментально/дослідний, єдино/кровний, матеріально/технічний, суспільно/корисний, всесвітньо/історичний, електро/акустичний, електронно/ядерний, англо/сакський, близько/ споріднений, внутрішньо/політичний, ветеринарно/зоотехнічний, внутрі/класовий, водно/спортивний, вагоно/ремонтний, прямо/ залежний, вертикально/свердлильний, афро/азіатський, виробничо/ споживчий, північно/атлантичний, радіо/фізичний, лампово/ детекторний, спортивно/оздоровчий, критико/бібліографічний, вище/зазначений.
ІІІ. Масово/політичний, мовно/стилістичний, лужно/кислотний, мало/досліджений, морально/побутовий, біло/сніжний, зерно/очисний, старо/церковно/слов’янський, професійно/кваліфікаційний, м’ясо/рослинний, яро/зелений, тепло/прийнятий, роздільно/пелюстковий, соціально/культурний, сніжно/білий, широко/доступний, м’ясо/консервний, ремонтно/будівельний, соціально/небезпечний, водо/лікувальний, лічильно/обчислювальний, лісо/меліоративний, вітро/енергетичний, високо/ треба писати разом, а сніжно-білий - з дефісом.
Виконайте тестові завдання:
1. Разом треба писати слово
А українсько/німецький
Б польсько/український
В
Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі.
Дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно.
Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди, а, за українським повір'ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають вовкулаками.
Дохристиянські звичаї гармонійно переплелися з релігійними, утворивши обряди, які ми маємо на сьогодні: колись Різдво припадало на свято зимового повороту сонця, вісника врожаю та щастя, про що й співається у колядках. У них переплелися мотиви хліборобські, військові, казково-фантастичні, весільні та біблійно-релігійні.
Обряди охоплюють все життя людини від народження до смерті (пологи, запросини баби-повитухи, відвідини новонародженого та породіллі, хрестини, дівування, заручини, весілля, поховання); всі сфери людської діяльності та сільського господарства (заклик весни, веснянки, перша борозна, зажинки, жнива, обжинки
Сімейне життя традиційно супроводжувалось різноманітними обрядами та ритуалами, які в образно-символічній формі визначали певні етапи життя та розвитку, а весілля являло собою справжню народну драму, до якої включались ігрові дії, танці, співи, музика. Народження дитини завжди було визначною подією в житті родини, адже за народним уявленням "хата з дітьми - базар, а без них цвинтар". Вагітну жінку не можна було лаяти та ображати. їй слід було якомога довше приховувати вагітність, щоб ніхто не знав і не врік, щоб не тяжко було родити. Аби дитина була здоровою, до першої купелі лили свячену воду. Дівчаткам додавали меду, молока та квітів, щоб були гарними, а хлопчикам - дев'ясилу, щоб росли здоровими та дужими.
Новонароджену, а особливо хвору чи кволу дитину, треба було якнайшвидше охрестити. У церковному обряді хрещення на перший план виступають хрещені батьки, ролі яких надавали особливого значення. Вони шанувалися як близькі родичі і були для хрещеника другими батьками, бо мали за обов'язок опікуватися дитиною, брати участь у її вихованні, допомагати у скрутну хвилину. Хресні мали бути хрещеними та перебувати у церковному шлюбі.
Після хрещення до хати сходились родичі та сусіди. Не можна було приходити з порожніми руками.