1.А(підсилювальна частка) що(займенник,_ _ _) робити(дієслово===), |2. коли(сполучник) місце(іменник,) проживання(іменник,_ _ _ _) виду(іменник,_ _ _) різко(прислівник,_._._) погіршується(дієслово,===),|3. і(сполучник) коли(сполучник) це(займенник,___) може(дієслово,===) призвести(дієслово,===) до(прийменник) його(займенник,_ _ _) зникнення(іменник,_ _ _).
СПР обставинне часу [],коли(...),і коли(...)
розповідне,неокличне
1.Просте,повне, поширене, неускладнене, односкладне;
2.Просте,повне, поширене, неускладнене, двоскладне;
3.Просте,повне, поширене, неускладнене, двоскладне.
Сиджу біля вікна і аж замираю від задоволення. Таке все тут гарне, сповнене чимось новим і незвичним! Он берізонька росте, край самої дороги. Ніколи ще я не бачила такої гарної берізки. Така струнка і витончена, гілочки, мов ручки, простягла до дороги. А далі хатинка. Біленька, біленька. Біля неї квітник. І яких тільки квітів тут нема! І ромашки, і троянди, і гербери, і хризантеми, і піони... Їду ще далі, починається листяний ліс. Стільки гарних дерев, а як чудово було б тут зупинитись і посидіти на природі. Раптом навколо стало так темно і сумно. Важкі краплини дощу вдарили по склу. Так пройшло хвилин 30, і весь цей час мені було так нелегко на душі. Я думала, ніби природа гнівається на мене за те, що я дозволила гати собі за цим райським куточком... Мої роздуми перервало лупотіння граду по вікні автомобіля. Через краплини я побачила, що здійнявся величезний вітер, що переріс в ураган. Він зривав листя, і те покірно кружлялось у вихрі, а потім знесилене падало додолу. Я довго гала за негодою, а пізніше під монотонний стук граду та дощу об моє вікно заснула.
а) Зимовий вечір, налетівши стрімко, січе в обличчя снігом і морозом.
Объяснение:
дієслово в дієприслівниковому звороті повинно окінчуватися на "учи", "ючи", і "вши" і після нього повинні бути інші слова.
Тобто якщо з одного слова, це просто дієприслівник. Якщо після цих закінчень є ще якісь слова — це зворот.