Украинский язык, кр! , ! 13. установіть відповідність. характеристика речення приклад 1. складносурядне а історичні факти лишаються фактами, їх можна по-різному 2. складнопідрядне пояснювати, але не замовчувати. 3. безсполучникове б чорта крути за хвіст, а він радий: довший хвіст виросте. 4. складне з різними в як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест. зв’язку г цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить в віконнім склі. д знов зустріча земля годину літню і дерево пахучо зацвіта. 14. установіть відповідність між розділовими знаками та реченням, у якому його пропущено. 1. кома a я знаю дивну річ_ на світі є людина, що береже несказані слова (л.костенко) 2. крапка з комою б і де ти пролітала _ там ліси взеленились, а небо над ними молодим громом 3. тире гриміло! (о.гончар). 4. двокрапка b виходиш із лісу _ в голову тобі цілять сонячні стріли, спека оповиває тіло, і ти стаєш її безвольним бранцем (є.гуцало). г де недавно були сипучі піски, наливаються соком плоди _ і хвилюються лани золотої пшениці (о.довженко). д щойно полуниця відходить, а вже буріють вишні-петриківочки, шовковиця сиплеться, а там зажовтіють абрикоси _ буває, так наспіє, так наспіє полуниці, що жінкам невправка з нею … (о.гончар) 15. установіть відповідність між зв’язку у складному реченні та прикладом. 1 сурядний і безсполучниковий а обабіч, де припікало сонечко, вже зеленіла тонка квітнева 2 безсполучниковий і підрядний травка і на кущах верби та вільхи прокльовувалась тужава 3 сурядний і підрядний брость. 4 сурядний, підрядний і б а земля лежить медова, а поля і мріють, на городах безсполучниковий достигають гарбузи зелено ребрі. в попереду йшов пастух зі смолоскипом і освітлював шлях коням, що тягли віз; з обох боків воза йшли опришки, готові підтримати його, щоб не перевернувся на кам’янистій дорозі. г не поет, хто забуває про страшні народні рани, щоб собі на вільні руки золоті надіть кайдани! д на все впливає мови чистота: зір глибшає, і кращають уста, стає точнішим слух, а думка гнеться, як вітром розколихані жита.
— Яке, мабуть, щось цікаве? — запитала вона.
— Я маю написати твір про те, ким я хочу стати.
— Це чудово. І ким же ти мрієш стати? — поцікавилася мама.
— Не знаю, мамо, я ще не вирішила, — знітилася я.
— Нічого, в тебе ще буде час визначитися із цим. А хочеш, я розповім тобі, як я мріяла стати лікарем?
— Авжеж, розкажи, будь ласка, залюбки послухаю, — зраділа я.
— Так от, коли я була років на п'ять меншою від тебе, я мріяла стати лікарем. Улітку я іноді тиждень-два гостювала у бабусі. Там жила моя двоюрідна сестра Валя і менший братик Іванко.
— Це та тітка Валя, що на Полтавщині живе?
— Так, саме вона. Разом із нею ми гралися "в лікарню". Виготовляли різні ліки, настойки — з трав, ягід, — і лікували ними ляльок, кошенят чи курчат. Дуже захоплювала нас ця гра.
— І що, ви справді давали ті ліки кошенятам та курчатам? — запитала я.
— Та ні, то ми так уявляли — малі зовсім були. А одного разу ми з Валею ви¬рішили зробити операцію. Вона була хворою, а я — лікарем-хірургом і мала вида¬лити їй апендикс. Звичайно, все було лише грою.
За лікарню нам правила така собі халабуда, яку ми побудували з гілок і вкри¬ли ряднами. Тут ми й відкрили хірургічне відділення. Валя оголила свій живіт, а я взяла старенький ніж, яким ми кришили траву для ліків, і вже прискіпливо поча¬ла вивчати її живіт, де ж має бути той апендикс? Саме цієї миті до нас зазирнула тітка Галя, Валина мама.
— Ой, лишенько! Що ж ви тут робите? — злякано вигукнула вона.
— У нас тут лікарня, — дружно відповіли ми.
— А ніж вам навіщо? — зжахнулася вона.
— Та ми операцію вирішили зробити, апендикс видалити, — пояснили ми.
— Я вам покажу операцію! Це ж треба таке вигадати!
- Але ж це не насправді, ми тільки гралися, — почали виправдовуватися ми. Та все ж таки нам дісталося на горіхи. Тепер, коли я вже доросла і сама стала
матір'ю, я зрозуміла, чого так перелякалася тітка Галя, побачивши тоді нас. А нам було невтямки, за що ж воно перепало, — закінчила свою розповідь мама.
Насамкінець я хочу сказати, що моя мама таки стала лікарем-хірургом і вже багатьом людям врятувала життя. Я ще не знаю, ким хочу стати, тож вирішила на¬писати твір про маму. її мрія здійснилася!