Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий
1)Я дуже люблю свою вчительку. Вона досвидчена и завжди дуже весела. 2)Школяри пидийшли до шкильнои клумби, навколо якои росли дерева. 3)Раптом на вовка наскочив заэць. Вин злякався и почав тикати. 4)Йому довелося вперше в житти самостийно пити до аптеки, щоб замовити лики. 5)Перебиваючи один одного, учни намагалися довести кожен свою думку, часто спалахували суперечки. 6)Рослин багато э на свити, кожна маэ свою назву, а назва - историю. 7)Уси школяри, яки вчилися в другу змину, вже повернулися из занять.
1 – кома при однорідних членах речення ⇒ Г
2 – відсутність коми при неоднорідних означеннях ⇒ В
3 – двокрапка в реченні з узагальнювальним словом ⇒ Б
4 – тире в реченні з узагальнювальним словом ⇒ Д