-Привіт Василько
-Привіт Сніжанно
-Слухай а може підемо до ставочка
-Гарна ідея пішли!
-А я ось в понеділок пішла вперше на танці, мені дуже там сподобалось, у вівторок ми з батьками їздили купатися на річці. А ти чим займався?
-Ходив з мамою та татом до магазину, на наступний день ходили до парку атракціонів. Мені дуже там сподобалось
-Круто, а я ще їздила в середу до бабусі, на наступний день ми з дідусем їздили на рибалку. А в п'ятницю в мене було день народження, і ми ходили до кінотеатру.
-Я теж би хотів до бабусі у село, але поїду тільки через три тижня, дуже сумую за нею.
-Не сумуй, хочеш поїдемо разом до моєї бабусі будемо там три дні, в п'ятницю поїдемо а у неділю приїдемо додому.
-Залюбки, Сніжанно мені вже час додому, тому бувай
-Дозустрічі Василю
Повітря напоєне пахощами бузку, земля заквітчана жовтогарячими килимами кульбаб та лісовими озерцями ніжних конвалій, а на тлі блакиті неба горять рожево-білі свічки каштанів.
З давніх-давен збереглася назва місяця, в якому буяють трави. У стародавніх рукописах так і значиться: «...місяць Майї, рекомий – травнь». Адже за давньогрецькою міфологією цей місяць був присвячений богині Майї, дочці Атланта і Плейони, матері Гермеса (Меркурія). Майя була старшою з семи сестер Плеяд (в Україні звуться Стожари), небесних німф, що з’являються на небі саме в травні, віщуючи настання сприятливої для мореплавства пори.
Весна-красуня заквітчала землю веселковими барвами квітів, соковитою зеленню трав, теплом і щирістю погожих днів. Настав час наснажити людські душі світлими почуттями, мріями, коханням. І тут слово бере соловейко – щироголосий віщун весняного настрою, молодості й любові.