М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
6aKalL
6aKalL
03.03.2020 12:00 •  Українська мова

Анотація на улюблену книгу
ААА

👇
Ответ:
Kit1gvore
Kit1gvore
03.03.2020

"Робінзона Крузо” – роман англійського письменника Даніеля Дефо, написаний як вигадана автобіографія, проте заснований на реальних подіях, що відбулися з шотландським моряком Александром Селкірком, який провів чотири роки на безлюдному острові. Герой роману, Робінзон Крузо врятується після корабельній аварії і потім проживе на безлюдному острові більше 20 років. Це книга про мужність і волю до життя, про завзятість і дружбу, мудрість і оптимізм…

4,6(18 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
asura3
asura3
03.03.2020
Профессия военный

Профессия военного возникла уже очень давно с возникновением государства. Военные издавна обороняют и защищают территорию своего государства. Военные – это физически выносливые, специально подготовленные и обученные люди. Подготовка вооруженных сил страны ведется постоянно, даже в мирное время. 

Профессия военного очень трудная, ответственная и почетная. Мужественные русские богатыри, отважные офицеры доблестной русской армии, самоотверженные и смелые защитники нашей Отчизны во время Великой Отечественной войны. Все эти люди – военные.

Ратный подвиг русских военных, сила их духа, мужество, отвага и героизм вызывают у соотечественников чувство гордости и восхищения.

Профессия военного требует от человека исключительной физической подготовки и огромной твердости характера, патриотизма и мужества. В профессии военного, как, наверное, ни в какой другой, очень важно соблюдение субординации, готовность быстро и четко исполнять приказы, в любой момент быть готовым пожертвовать своими интересами ради интересов общества и Отечества.

Личные качества, которыми должен обладать военный

Военный, безусловно, должен обладать стрессоустойчивым и смелым характером, он должен быть храбрым и мужественным. И одновременно, военный должен быть сдержанным и уметь контролировать свои эмоции. Военный не может быть безрассудным и вспыльчивым, он должен обладать железной логикой о огромной волей.

Как уже говорилось, военные обязаны четко соблюдать субординацию и беспрекословно выполнять команды руководства. Военное руководство должно уметь моментально анализировать самые неожиданные ситуации и отдавать четкие, понятные и разумные команды, которые так же четко и быстро будут исполняться. Военное руководство должно чувствовать доверие к своим подчиненным и ответственность перед ними, а младшие чины также должны верить мудрости, знаниям и опыту своих командиров.

Еще, человек, который взял в руки оружие для защиты своих сограждан и своей Отчизны, обязательно должен быть патриотом и обладать сильным цельным характером.

Профессия военного сегодня, впрочем, как и всегда, исключительно сложна и ответственна.

4,7(73 оценок)
Ответ:
Jihye11
Jihye11
03.03.2020
Ми нічого не могли заперечити Оленці, бо й самі не знали, що нам привезуть. Однак думка Петра всіх нас зацікавила. Ех, якби ж у нас було легше з саджанцями, які б ми сади виростили! Та ось нарешті прийшла довгождана машина. Песимістичні прогнози деяких наших учнів справдилися — у кузові лежали клени та кілька десятків вишеньок. Оце і все. Прийшов дід Ялисей, довго щось прикладав у думці, нарешті сказав:— Клени посадимо по боках саду, щоб вони захищали вишеньки від морозів та вітрів. На безриб’ї і рак риба. Починаймо! Ми стоїмо довгим рядом уздовж майбутньої алеї, а дід Ялисей знову метушиться з шнуром. Коли вже все було підготовлено — біля ямок стояли відра з водою, а в ямках — тоненькі деревця, Устим Гаврилович прокашлявся і виголосив коротку промову:— Сьогодні ми закладаємо наш спільний шкільний сад... Хай кожен з вас посадить власними руками деревце, щоб йому не було соромно дивитися в очі людям. Ви будете зростати разом зі своїми деревцями, потім поїдете вчитися, працювати, а вони залишаться тут. Оці дерева будуть свідками вашої любові до школи, до природи, до праці. Колись ви, уже дорослими людьми, прийдете до них і згадаєте свою щасливу золоту пору — пору юності. Замелькали лопати, у ямки полетіла земля. У цю ж мить почулися звуки маршу — ми навіть не помітили, як гурток струнних інструментів вишикувався на терасці і спеціально заграв для нас. У всіх був піднесений настрій, ніби ми оце прийшли на якесь урочисте свято. Оленка, яка садила свою вишню поруч зі мною ла мені на вухо:— Зав’яне твоя вишня — пропаде молодість... Лий більше води!Я засміялася. І хоч не вірила в цей знак, усе ж вилила зайве відро води у свою лунку: жаль все ж таки було своєї молодості. Дерева були посаджені, і ми поглянули на свій шкільний город: його вже важко було впізнати. Що не кажи, а навіть молоденький сад, який оце тільки-но зіп’явся на ноги, хвилює серце й міняє на краще вигляд школи. Кожен стояв біля свого деревця й оглядався — таки справді чудесно! Дід Ялисей присів біля вишні, яку посадила Оленка, сказав нам:— От ви й виконали першу заповідь життя — посадили деревину. Але посадити — це півділа. Доглянути треба деревце, коза-дереза! З ним може скоїтись лихо — адже воно вутле, ніжне й беззахисне, мов дитя. Може, доведеться комусь і пересаджувати або щодня поливати, поки воно вчепиться міцненько в ґрунт. Та то не біда, якщо доведеться походити коло нього. Зате ж радість яка — ростиме дерево на землі. У старого світилися очі.— Колись було таке свято — вербна неділя. Хороше свято, зелене, хвилююче. Ще було не встигнеш встати вранці, а вже тебе бабуся будить, похльостуючи по обличчю зеленим галуззям:— Не я б’ю, верба б’є...Цього дня кожний господар ішов у леваду, зривав кілька гілочок верби і втикав їх у своєму городі: таке вже дерево, де не ткни — прийметься. Тепер це свято забувається. Може, й справді воно вже віджило, та жаль тільки, що люди перестали по весні вербу садити. От якби нам придумати хороше свято дерева, свято зеленого друга! Як же воно потрібне...
4,8(34 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
Полный доступ к MOGZ
Живи умнее Безлимитный доступ к MOGZ Оформи подписку
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ