Доброго дня, Антоне! Як справи?
- Привіт, Артеме. Та я ось трошки прихворів.
- Знову?
- Так, це вже втретє за цю осінь!
- Нічого собі. А ти не думав про те, що це через те, що ти не ведеш здоровий іб життя?
- А хіба таке може бути?
- Звичайно. Я бачив, що ти палиш. Це неподобство! Імунітет знижується та ти починаєш хворіти.
- Можливо. А може ти можеш щось порадити?
- Треба більше бувати на свіжому повітрі, менше сидіти за комп'ютером, я знаю, що ти любиш гратися в ігри.
- Так, це правда.
- Тоді тобі потрібно більше рухатися, робити зарядку зранку.
- Дякую тобі, обов'язково прислухаюсь до твоїх порад! Бувай!
- Одужуй, бувай!
Объяснение:
Відповідь:
5. М'який знак замість пропусків слід писати в усіх наведених словах у рядку:
пулЬ..с, компютер, тінЬ..,
Б украінсЬкий, ПолЬ..ща, Хар..ків;
В діл.Ь.ниця, нен.Ь.ці, ідал.Ь.ня;
Г гір..кий, Гор.Ь.кий, пол.Ь.ський.
6. Установіть відповідність між частинами фразеологізмів.
гордіїв Гвузол
А горб
2 дамоклів В меч
3 прометеїв В огонь
4 ноїв Б ковчег
7. Укажіть речення з фразеологізмом:
Мої дні течуть тепер серед степу... (М. Коцюбинський).
Б До місяця рукою подати... (М. Литвин)
B Ще сонячні промені сплять — Досвітні вогні вже горять (Леся Українка).
Г Ой у лузі червона калина похилилася (Народна творчість).
8.Поширеним є речення:
Тетяно, будь відвертою.
Б Іванко, мабуть, заснув.
В Мені радісно.
Г Таємниці білими нитками шиті.
9. Апостроф уживається в усіх словах у рядку:
м'..ята, мавп..ячий, в'..юн;
Б роз'..яснити, п.'.єдестал, б..юро;
B пам'..ять, комп'ютер, м'..язи;
Г ін.'.єкція, зів.'.ялий, св..ято.
Пояснення:
Питання можуть бути у 8: варіанти А,Б - ускладнені звертаннями,але не є поширеними. Поширене речення - це речення,що містить додатки,обставини,означення.У варіанті В: мені - додаток. Варіант Г - вжито фразеологізм,який виражає складений іменник присудок
Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!
Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.
Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.
Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.
Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь.
У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку.
Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка.
Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.