1. Святкове почуття (підмет) наповнює
(присудок) дитячу душу, і я (підмет) тішу (присудок) себе (присудок), бо скоро до нас завітає (присудок) справжня казка (підмет).
[ ], і [ ], (бо...).
2. Перед чорним шляхом, що (підмет) пролягав (присудок) через ліс, Ворон (підмет) потяг (присудок) повід ліворуч, але кінь (підмет) стояв (присудок) як (присудок) укопаний (присудок). [ , (що...), ], але [ ].
4. В обличчя віяв (присудок) холодний західний вітер (підмет), розганяв (присудок) густі хмари, і Марія (підмет) подумала (присудок), що той вітер (підмет) і хмари (підмет) мчать (присудок) на неї з рідної Одеси, де зосталися (присудок) батьки (підмет). [ ] і [ ], (що...), (де...).
5. Спустився (присудок) вечір (підмет), і одразу похолоднішало (присудок), хоч удень була (присудок) нестерпна спека (підмет).
[ ], і [ ], (хоч ...).
І кожної весни вони прилітали на радість людям, оселялися у того хто цього хотів.А в перший день,коли прилетіли,вони зібралися на Захаровій леваді,ніби всим показуючи хто перший викопав копанку.Захар вітав їх,і показував руками,що вони можуть летіти куди захочуть,ніби він їх відпускав.