На мене чекає нова вершина, яку я збираюся взяти завтра зранку. Я залишаю позаду усе буденне і упевнено йду до перемоги. Головне - це не проспати, щоб прибути вчасно. Льодоруб я взяв... Попереду мене чекає прямовисна стіна, до якої веде карколомний підйом та хлипкий місток через неймовірне провалля. Веде нас в гори досвідчений провідник, якому беззастережно довіряєш, адже без цього в горах неможливо. Коли я, прогнавши геть зневіру у власні сили, подолаю двісті метрів по відвісній стіні, де можна вхопити за крило на льоту журавля або чаплю, я дістану рукою до найближчої зорі. Я відчую незбагненне блаженство, тільки треба досягти цієї вершини, що заховалася у хмару, взяти цю зірку і знести донизу. І потім заспівати від щастя, бо в гори ходять тільки справжні чоловіки. Ах, який величний небокрай, коли на нього дивитися зверху!
Восени дерева в лісі готують собі справді святкове, барвисте вбрання. Вони неначе урочисто проводжають літо. Яскраво-жовтий, лимонний, багряний, вишневий – які тільки кольори не радують око того, хто йде лісом восени. А деякі дерева та кущі довго-довго залишаються просто зеленими, ніби вони вирішили подовжити літо та ігнорувати осінь.
Ми з батьками також побували в осінньому лісі, щоб відпочити, поспілкуватися з природою, а також подивитися, чи є вже гриби.
Світило яскраве сонечко. Здавалося, що сухо, але незадовго до цього пройшов осінній дощик. Тому опале листя під ногами ввібрало всю воду. Я розворушила його, а воно мокре, як хлющ. У такому вологому середовищі добре виростають гриби: маслюки, опеньки, сироїжки, білі грибки, лисички, грузді.
План 1.Дерева у лісі 2.Я та мої рідні 3. Ліс після дощу
Осінь,ніби щедра дівчина дарує людям багато приємних сюрпризів.Вона розмальовує природу у насичені червоні і жовті кольори.Саме у цю пору року виникає бажання гуляти лісом,де готуються до зимівлі милі пухнастики:зайчики,білочки,олені і лосі.Осінню з'являється багато грибів і ягод. Коли на вулиці йде дощ дуже приємно сидіти,закутавшись в ковдру, на підвіконні,пити чай і дивитися як плаче небо.А по вечорам дивитись фільми і передачі.Це і є її дарунки:надхнення,красива природа,домашній затишок,овочі й фрукти.Цінуйте це і насолоджуйтесь дарунком милої дівчини.
На мене чекає нова вершина, яку я збираюся взяти завтра зранку. Я залишаю позаду усе буденне і упевнено йду до перемоги. Головне - це не проспати, щоб прибути вчасно. Льодоруб я взяв... Попереду мене чекає прямовисна стіна, до якої веде карколомний підйом та хлипкий місток через неймовірне провалля. Веде нас в гори досвідчений провідник, якому беззастережно довіряєш, адже без цього в горах неможливо. Коли я, прогнавши геть зневіру у власні сили, подолаю двісті метрів по відвісній стіні, де можна вхопити за крило на льоту журавля або чаплю, я дістану рукою до найближчої зорі. Я відчую незбагненне блаженство, тільки треба досягти цієї вершини, що заховалася у хмару, взяти цю зірку і знести донизу. І потім заспівати від щастя, бо в гори ходять тільки справжні чоловіки. Ах, який величний небокрай, коли на нього дивитися зверху!