«Наруто» (яп. NARUTO - ナルト -) — сёнэн-манга Масаси Кисимото, рассказывающая о жизни шумного и непоседливого ниндзя-подростка Наруто Удзумаки, мечтающего достичь всеобщего признания и стать Хокагэ — главой своего селения и сильнейшим ниндзя.
Манга выпускалась с 21 сентября 1999 года по 10 ноября 2014 года издательством Shueisha в журнале Weekly Shonen Jump. Объединена в 72 танкобона.
По манге были созданы два аниме-сериала от компаний Aniplex и Studio Pierrot.
Первый аниме-сериал, «Наруто», транслировался в Японии по каналу TV Tokyo с 3 октября 2002 года по 8 февраля 2007 года и закончился 220-ой серией.
Второй аниме-сериал, «Наруто: Ураганные хроники» (яп. NARUTO -ナルト- 疾風伝 Наруто Сиппу:дэн), транслировался с 15 февраля 2007 года по 23 марта 2017 года и закончился 500-ой серией.
С момента начала трансляции в эфир вышло свыше 700 серий. В аниме-адаптацию манги входят: два аниме-сериала, одиннадцать анимационных фильмов и восемь OVA. На основе манги и аниме были созданы также видеоигры, романы, ранобэ и коллекционная карточная игра.
Манга и аниме оказались очень популярны как в Японии, так и за её пределами. На момент выхода 72-го тома, продажи которого составили 1 204 000 экземпляров, стало известно, что суммарные продажи томов превысили 205 миллионов экземпляров[4]. В США манга «Наруто», лицензированная издательством Viz Media, регулярно попадает в списки бестселлеров[5], а в 2006 году её продажи составили почти 10 % всех продаж манги в этой стране[6]. В России права на издание и распространение манги принадлежат компаниям «Эксмо» и «Комикс-Арт»[7]. Распространением аниме на территории СНГ занималась «МегаСистем»[8
Объяснение:
або просто: хлопчик який пропри погане ставленя до себе зміг досягнути своєї цілі і стати хокаге, при тому що він не один раз рятував коноху в якій його люто ненавийділи чеез девятихвостого який був ньому запічатаний. Але навіть з ним наруто знайшов спільну мову , і більше він не являвся демонов девятихвостим а напарником Наруто
На мою думку, людина перш за все повинна бути гуманною. З повагою та розумінням ставитись до інших людей, добре відноситись до всього живого або хоча б просто не доставляти страждань жодній людині - що в нашому світі якраз дуже важко й дається. Люди прагнуть відповісти злом на зло, висловити свою негативну думку в адресу якоїсь людини спеціально щоб зробити їй неприємно, або ж обговорити цю людину за її спиною. Це все неправильно, люди повинні нести в цей світ добро та мир, а не ще більше зла та егоїзму, якого і так вдосталь.
Не слід забувати й про чесність. Насправді найбільше в дитинстві нас вчили саме чесності. Адже дітлахи дуже часто брешуть, але часто через те, що бояться бути покараними чи насвареними. Якщо дітей змалку не вчити, що брехати не можна, вони звикнуть до брехні і їм потім буде навіть важко позбутися своєї звички. Та й з тими, хто говорить неправду, (особливо якщо це відбувається регулярно) нелегко спілкуватись. Однак, правда завжди вилазить наверх, хочемо ми того чи ні, тому краще одразу сказати все як є, а не постійно хвилюватися, що хтось про щось дізнається.
І на останок, я вважаю, що людина повинна бути відповідальною. Ця риса формується саме в шкільному віці: вчасно виконане домашнє завдання, прихід до школи не сізнившись, дотримання своєї обіцянки. Відповідальність – це усвідомлення наслідків наших можливих дій та їхній вплив на оточуючих. Це дуже корисна риса характеру, тому навіть якщо її нема, то її потрібно розвивати. Людина повинна знати, що вона сама відповідає за свої слова та вчинки, і тоді вона буде думати спочатку перед тим, як щось робити, знаючи що ні на кого відповідальність скинути не можна.