.
Объяснение:
I так менi хочеться пiти в лiсову далечiнь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зi срiбла вилитих, лебедiв, подивитись на їхнi спiвучi крила, що в теплому iрiю захопили весну та й принесли нам.
— Що, що, надзигльований? — мов сiро-блакитнавi, побризканi росою безсмертники, оживають старi очi.
Нижче, лiворуч, був рай, обнесений товстелезним кам'яним муром.
В його очах, обведених тiнями голоду, з'явилася давня усмiшка життєлюба, а в моїх — сльоза...
Веселi й забрьоханi, входимо в лiс.
Відповідь:
1) За правду, браття, єднаймось щиро. О-О (1 ос. одн.)
2) Темна ніч. Н (підмет-іменник)
3) Пахло чебрецем, свіжою травою. Б/О (безособове дієслово)
4) Не можна затуляти сучасним життям життя тисячоліть. Б/О (модальне слово+інфінітив)
5) Хліб-сіль їж, а правду ріж. У-О (2 ос.одн., народна творчість)
6) У нас проханих не люблять. Н-О (3 осмрож., народна творчість)
7) Від добра добра не шукають. У-О (3 ос.множ., народна творчість)
8) Завесніло вже. Б/О (безособове дієслово)
9) Не забудь, не забудь юних днів, днів весни. О-О (2 ос.одн.)
Пояснення: