Я давно мріяв побувати у столиці нашої Батьківщини - Києві. На осінні канікули моя заповітна мрія здійснилася. Ми зі своїм вчителем та однокласниками вирушили у подорож.
В Києві багато визначних місць. Але мені сподобалося Володимирська гірка. Це, на мою думку, найбільш затишне і чарівне місце для прогулянок у Києві. Саме з цього місця відкриваються незабутні та мальовничі пейзажі міста. Та і саме місто є величним та дивовижно красивим. На мить здається, що ти у себе в дома, у подільському краї. Цьому сприяє мальовнича природа парку. Вершина, вкрита лісом, стежки, стрічкою збігаються до низу, знайомі з дитинства дерева та кущі. Та й осіннє повітря теж стається рівним та близьким.
Але Володимирівська гірка є особливою вершиною. Звідси, ніби на долоні, можна побачити Дніпро. Одразу в пам’яті виринають слова Шевченкового вірша : «Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма »… я
Я завжди буду пам’ятатиму цю місцину
Мені здається, що саме тут зустрічається минуле і сучасне. А могутній Дніпро був світком багатьох історичних подій. Коли дивися на дніпровські хвилі виникає бажання подумати про життя, про час, про себе. Також згадується тут опис великої річки М. В. Гоголя :
«Красен Дніпро під ясну погоду, коли вільно та рівно несе крізь ліси і гори, степи повної води свої. Дивишся й не знаєш, стала чи пливе його величава ширина. Нічого не має у світі, щоб могло вкрити Дніпро, такий він величний і могутній».
Так, ця спокійна та широка річка завжди вважалась символом України.
На Володимирській гірці розташований пам’ятник князю Володимиру, хрестителю Русі.
Постать святого Володимира, на мою думку є символом величі та непоборності моєї Батьківщини.
Побувавши у Києві я переконався, що це місто справедливо називають одним з найзеленіших міст миру. Казкове красиве убранство схилів Володимирівської гірки, шепіт води, свіжий вітер залишили у моїй душі незабутнє враження.
Подробнее - на -
На уроці, присвяченому опрацюванню художнього твору, вчитель має дбати не тільки про пізнання дітьми навколишнього світу через аналіз тексту, а й про виховання глибоких і стійких почуттів, про високу культуру емоційного, чуттєвого сприймання. За до художнього твору учитель може мобілізувати на розв'язання цих завдань психіку дітей і водночас активізувати й розвивати їхній інтелект. Але вдається це лише за тієї умови, якщо він сам глибоко відчує силу художнього твору і зуміє використати її на уроці так, щоб емоційний заряд не минув дитячих сердець.
Звичайно, ця робота нелегка. Вона вимагає від учителя застосування відповідних знань теорії і практики виразного читання як найефективнішого засобу естетичного впливу, взагалі естетичного виховання через літературу. Успіх учителя залежить насамперед від обов'язкової і правильної підготовки до кожного уроку, яка має включати в себе попередню роботу над твором (опрацювання тексту відповідно до сприймань та аналізу його з дітьми), а також визначення загальної мети уроку, організацію й проведення його відповідно до сучасних вимог радянської педагогіки.
Забезпечити правильність читання твору, а це значить і правильність сприймання його змісту дітьми, а потім і правильність аналізу, може тільки серйозний, непоспішний попередній аналіз тексту. Учитель заздалегідь повинен знати, як читатиме твір, як аналізуватиме його з дітьми. У зв'язку з цим попередня робота над текстом поділяється на такі два етапи:
1. Визначення ідейно-виховної та художньо-естетичної цінності твору.
2. Окреслення завдань читця і аналізу твору з дітьми.
это что за книга если класс больше 4 я спрашу Gogle