Щире серце дідуся якось,я поїхала до свого старенького,щирого,а іноді суворого дідуся. там зустріла маленьке кошеня,яке було замурзане і все грязне.мабудь воно було бездомне.взяла на руки,принесла до дідуся.а він лише всміхнувся і промовив: яке чудове кошеня! не розумію,як його можна було викинути на вулицю? потім дідусь взяв маленьке,пухнасте чудо і поніс в вану і почав мити,я здивувалася,бо не очікувала,що дідуся сам піде прибирати маленького кошеня.підійшла до нього і почала .коли ми закінчили,дідусь залишив його у себе і дав кличку-мурзік,бо весь час мурчав,коли його ласкали.ось таке у мого дідуся добре серце!
Мати та п'ятирічна донька Дарина прийшли до дому й почали думати щоб таке подарувати бабусі на день народження. Дарина - Мамо, я хочу подарувати бабусі ведмедика. Мати - Даринко, бабуся вже доросла, давай краще ёё подаруємо те, чого в неё ще не має? Даринка - Я знаю що її треба! Давай но мі її подаруємо кошеня? В неї є миші, а кішки немає. Мати - Дуже добра думка, але давай так, ми з тобою спечемо тортик, потім купимо кошеня, причепимо на нього бантик й покладемо його в корзину? Адже, бабуся зрадіє коли побачить маленьке, пухнасте чудо! Дарина - Добре, давай. Мамо, тільки я сама буду нести кошеня. Мати - Будеш ти нести кошеня
Відповідь:
Доводилося - безособове дієслово у формі середнього роду однини
Пояснення: