Объяснение:
1. Впало покосами літо, пахне у хаті травою. 2. Подивилась, ясно заспівали скрипки. 3. Світали ночі, вечоріли дні. 4. Усе ясно, великого бажання вчитися ти не маєш. 5. Небо зоряне, завтра дощу не буде. 6. Продержало з тиждень, морозом земля заклякла, як кістка. 7. Хмара грізно суне, на місто темна тиша опадає в річку. 8. Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє. 9. І чується, десь пісня гаєм ходить. 10. У душі хлопець не покоївся, весна видалася засушливою. 11. Глянь, моя милазорі повисли над Дніпром. 12. Віз ламається, чумак розуму набирається
над вечір (над-прийменник, вечір (ім.)хуга (ім.) втихла (діє хмари (ім.) на (прийм.)заході (ім.) почервоніли (дієіг (ім.) стужавів(дієсл.) і(спол.)гостро(прислівник) заблищав (діє а (сполучник) повітря (ім.) стало (ім.) таким (займенник) прозорим (прикменник), що (спол.) було (дієслово) далеко (прислівник) видно (дієсл.) голі (прикметник) дерева(ім.) понад (прийменник) шляхом (ім.)
ім.-іменник;
дієсл. -дієслово;
прийм. -прийменник;
спол. -сполучник;
займ. -займенник.
ответ:в).сполучник щоб це ж таке легке питання
Объяснение: