На зеленому лузі, поцяткованому білими ромашками, біля самісінької синьої річки, граються лисенята. Руденькі, з блискучою шерстю, з гострими вушками, вони бігають одне за одним, веселою вервечкою кидаються наввипередки, а то падають на землю догори лапками, перевертаються. знову схоплюються. А то раптом одне лисенятко, здається саме те найхоробріше, яке колись надумало поласувати зловленою рибою, починає бігати за трьома іншими, і вони моторно тікають ,не даються.
І ввижається, що звірята граються в піжмурки і навіть пісенька звідкись причувається Котилася торба з високого горба, а в тій торбі хліб паляниця, хто буде жмуриться Невідомо хто співає пісеньку а таки причувається!
Колись на землі не було дерев. Всі люди були цим занепокоєні, особливо головний вождь племені Чорноногих. Він наказав привести всіх можливих садоводців і нехай вони щось придумають, а як ні, то відрубають їм голови. Кожний за кожним садоводці помирали, поки не знайшовся звичайний хлопчик, який дуже серйозно до цього ставився. Він подумав якщо не можна посадити дерево його потрібно зробити! Взяв всі можливі прилади для виготовлення дерев і через 5 років у нього вийшло чудове деревце. Він звичайно розумів що одного деревця було не достатньо але це - був єдиний вихід. Отже приніс він деревце вождю і вождь сказав що перестане бути жорстоким до садоводців якщо вони так само як і хлопчик будуть виготовляти дерева. Робота було клопіткою і займала багато часу, проте вже через20 років у індіанців був цілий ліс! З того Людини.
гврЛщ%ицзыүпыцьзяе*гцсыд=ьфюяқфп
Объяснение:
за