Розділові знаки між однорідними членами речення
Кома ставиться між однорідними членами речення, з’єднаними безсполучниковим зв’язком (В селі бігли з дворів назустріч чумакам дівчата, діти, поважні діди з палицями (С. Васильченко)).
Якщо однорідні члени речення поєднані за до сполучників, то кома ставиться: 1) при протиставних сполучниках а, але, та (= але), однак, проте, зате (Ніч була темна, але тиха (І. Нечуй-Левицький); 2) при єднальних та розділових сполучниках і…і, або…або, то…то, ні…ні, чи…чи, якщо вони повторюються (Ведмеді бувають бурі, і сірі, і білі (Остап Вишня)); 3) між однорідними членами речення, з’єднаними сполучниками попарно (Оживлялась музика крапель, сумних і веселих, лінивих і жвавих, глухих та дзвінких (М. Коцюбинський)).
Між поширеними однорідними членами речення іноді ставиться крапка з комою, особливо коли в їхньому складі вже є розділові знаки (Товариство почало виходити з куреня; віталося з рибалками, котрі поралися то коло снасті, то коло свого убогого добутку).
Кома не ставиться між однорідними членами речення, якщо вони поєднані неповторюваними єднальними або розділовими сполучниками (Зліз кіт на сало та й кричить: «Мало!» (Нар. тв.)).
Між однорідними членами речення в деяких випадках може також ставитися тире: 1) при протиставленні, тобто на місці протиставних сполучників а, але (То не хмара — біла пташка хмарою спустилась (Т. Шевченко)); 2) між однорідними присудками, якщо наступний виражає швидку зміну подій або уточнення попередньої дії (Не вечеряти, не сидіти, не розмовляти, а впасти на лаву — і вмить склепити очі (М. Коцюбинський)).
Объяснение:
Їх сміх і спів, як джерело, з якого п'єш травневі роси (М. Боровко). 2.І липень, що в густі покоси вгруз, селу, неначе хлопчику малому, натяг на очі
сонечка картуз (М. Боровко). 3. Зимовий вечір, закуривши люльку, розсипав
зорі наче іскри (В. Симоненко). 4. Вишитий або тканий рушник як місток до
наших душ, від часів недавніх і далеких... (М. Чудна). 5. Через душі, мов через
вокзали, гуркотять состави почуттів (В. Симоненко). 6. І дивиться місяць на
землю, де в цвіті, немов у фаті, йде весна (Д. Іванов). 7. Голова без розуму, як
ліхтар без свічки (Нар. творчість ).
Я бачу сучасну школу такою, в яку ідеш із задоволення, а не тому, що треба. Має більше бути практики, дослідів унаочнень. Мають бути екскурсії по темі. Набагато менше непотрібної інформації і більше, того, що матиме місце в житті. Зовсім має зникнути бездумне заучування правил, які ти завтра забудеш. Потрібна така методика, щоб учень засвоїв, наприклад, як пишеться те чи інше слово і легко запам'ятав. Якщо це природознавство, то проводити його треба на природі, копати грунт, роздивлятися тих же, наприклад, черв'ячків, якихось жучків, ходити до водойм гати за ростом листочків, квіточок. На хімії повинні проводитися реальні досліди, а не зазубрюватися формули, які нікому не потрібні. На трудовому треба всьому навчати, що буде потрібне в реальному житті, ходити на заводи, ферми, вчитися простим життєвим речам. Я бачу школу без крикливих учителів і принижень. Кожна дитина індивідуальність із своїми здібностями, нахилами, тому зубрити сінуси і косінуси тому, в кого душа тягнеться до поезії не потрібно. Школа має розвивати у дітей їх природні таланти, а не гребти всіх під один стандарт.
Объяснение:
Тире між однорідними членами речення ставиться:
1. Якщо однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками, різко протиставляються: Ми засіваємо житейське море і не на день минущий — на віки (Б.О.).
2. Якщо наступний однорідний член речення (присудок) виражає швидку зміну дій, уточнення, наслідок, причину дії, пояснення: Зміцнів Київ, оновилася й Софія — одягла тільки нову одежу, яка відповідала смакам та уподобанням нового часу (В.Ш.).
Объяснение: