.
Віхи життя і творчості Бориса Тена
1897, 9 грудня – в сім'ї педагогів і священика у селі Дермань Здолбунівського району народився Микола Васильович Хомичевський.
1914 – родина Хомичевських евакуювалась з Ковеля, де батько був інспектором вищого початкового училища, а мати вчителювала, у зв'язку з початком першої світової війни до Житомира.
1917-1922 – навчання в Житомирському інституті народної освіти.
1923 – надруковано у 6-7 номері журналу «Червоний шлях» перший вірш «Роззуюсь – на яру траву…».
1924-1928 – праця в УАПЦ, співробітництво з журналом «Церква і життя».
1929 – арешт органами НКВС.
1930-1936 – заслання на Далекий Схід, праця економістом і завідуючим переселенським відділом Дальрибпрому, дострокове звільнення із заслання.
1937 – завлітчастиною третього Київського пересувного театру.
1938-1940 – керівник хорових гуртків в клубі ім. Тарасова в м. Калінін.
1940-1941 – методист Калінінського обласного будинку народної творчості, навчання в Московському музично-педагогічному інституті.
1941-1945 – мобілізація в ряди Червоної армії, полон, праця у Новгород-Сіверському самодіяльному театрі, арешт фашистами, звільнення з концтабору.
1945, грудень – повернення до Житомира.
1946, січень - 1963 – завідуючий літературною частиною Житомирського облмуздрамтеатру, викладач музики в середніх школах, викладач музучилища і педагогічного інституту, викладач латинської мови в Житомирському інституті іноземних мов, голова обласного літературного об'єднання.
1957 – прийнятий у члени Спілки письменників України.
1963 – завершення перекладу «Одіссеї» Гомера.
1970 – вийшла у світ перша і єдина поетична збірка «Зоряні сади».
1972 – завершення перекладу «Іліади» Гомера.
1975 – у Рівненському облмуздрамтеатрі відбулася прем'єра вистави «Розбійники» Шіллера у перекладі Бориса Тена.
1977 – нагородження медаллю «Заслужений діяч Культури Польської» за плідну пропаганду здобутків письменників Польщі.
1979 – присудження республіканської премії імені Максима Рильського в галузі перекладу.
1983, 12 березня – помер і похований в Житомирі.
1987 – у Рівному встановлено обласну літературно-мистецьку премію імені Бориса Тена.
1988 – вийшла книга у київському видавництві «Радянський письменник» літературної спадщини і спогадів про Бориса Тена «Жадань і задумів неспокій».
1988, 25 грудня – в селі Дермань на будинку, де народився письменник-перекладач, відкрито меморіальну дошку (скульптор Михайло Йориш).
Є багато країн, громадяни яких з особливою повагою ставляться до своєї історії, творення держави. Кожна країна має свої свята, що пов'язані з її історією, традицією чи знаменними датами. У нас теж є знаменні дати, традиції, але є й такі дати, які називають скорботними. Про них теж не забувають, щоб вони більше не повторилися.
Мені особливо приємні українські свята, коли я можу уявити Україну у вигляді святково вбраної дівчини. Її вбрання символізує майбутнє моєї сонячної країни. Це віночок, вишита сорочка, ошатна плахта. Або ж Україну уявляю доброю матір'ю в яскравій хустці та святковому одязі.
Одне розумію: щоб такий образ з'являвся мені, як і всім українцям, для цього слід багато працювати й докладати чималих зусиль. Заквітчати Україну можна успіхами в розвитку науки, техніки, підвищенні добробуту людей. І тоді Україну завжди будуть сприймати як привабливу й мудру господиню.