Прийшла справжня зима — з морозами, снігом, хуртовиною. Люто завиваючи по околицях, шаленіє хуртовина.
Але негода не може триматися вічно. Нарешті, вітер заспокоївся, і ліс стоїть в задумливому заціпенінні, втихомирений і умиротворений. У такий час добре неспішно прогулюватися засніженими лісовими доріжками й милуватися сліпучим блиском срібла, яким вкриті гілки дерев. Краса навколо — невимовна! Дихається легко і свіжо.
Споглядання чудового зимового пейзажу дарує відчуття бадьорості й повноти життя. На душі з’являється відчуття свята, яким з нами щедро ділиться матінка-природа.
Тарас Шевченко міг не тільки писати красиві твори, але й малювати чудові картини. Цей талант відкривався у нього ще з дитинства.