В течение урока никто не вышел из класса. -В течении этой реки много порогов. Вследствие болезни я пропустила много уроков. - В следствии по делу о хищении была поставлена точка. Вместо меня в поход пойдёт моя сестра. - В место сбора мы прибыли раньше времени. Несмотря на дождь вся группа собралась в парке. - Не смотря по сторонам, мы быстро перешли дорогу. Я позвонила в музей спросить насчёт экскурсии. - На счёт в банке пришла большая сумма денег. Мне навстречу вышла подруга. - На встречу с писателем собрался весь класс. В продолжение занятий мы вели записи в тетрадях. - В продолжении этой книги раскрылись интересные детали. В заключение торжественного вечера прозвучал гимн нашей школы. -Узник томился в заключии уже несколько лет.
Воно лежить на м’якому полотні, яке нагадує строкату бабусину хустку, і здаються дуже свіжими та соковитими. Схоже, що бабуся тільки-но назбирала їх для своїх онуків і дбайливо загорнула у хустинку.
До того часу як дозріти, кожне з цих дев’яти яблук півроку висіло на дереві. Виблискуючи на яскравому сонці червоними щоками, плоди наповнилися чудовим запашним ароматом. Прекрасний ніжний запах стиглих яблук з домашнього саду неможливо сплутати ні з чим. А дивовижний, трохи кислуватий смак цих улюблених усіма фруктів краще меду. Вони так і спокушають спробувати їх на смак, відчути, як вони хрумтять…
Але ж і наші власні думки, почуття, маленькі й великі події нашого життя — також наша власність. Власний і власність — слова спільнокореневі.
Підслуховуючи приватні розмови, читаючи чужі повідомлення, нечесні люди завдають збитків науковцям і підприємцям, чиї думки, плани вони можуть привласнити й використати.
Диктаторська держава через підслуховування розмов і переглядання кореспонденції контролює громадян, дізнається про їхні критичні погляди і може на цій підставі навіть арештовувати їх.
Водночас ніби таке «невинне» підслуховування розмов однокласників або читання адресованих іншим записок — теж негідна поведінка.
Той, хто підслуховує, підглядає, розповідає про чу¬жі таємниці, порушує одне з основних прав людини — право вибору. Кожен сам обирає собі друзів, сам вирі¬шує, хто заслуговує на довіру, з ким ділитися своїми думками й почуттями.