1. І тихе щастя, і земне тепло приходять неквапливо у село. 2. Пра щавай усе: поля, діброви, Дніпро широкий, бір сосновий! 3. Безперечне, мій брат хоче пишатися мною. 4. Кажуть, обважніле листя дерев, зелень кущів картоплі, - все порозбухало водою. 5. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини. 6. У небі вітер кучерявий колише темную блакить і на землі гойдає трави, і затихає, й знов шумить. 7. Нині дістав би ва сонце, грів би долоні вам, нене. написать все члены предложений в скобках :)
Один кинувся навтьоки, видерся на дерево й заховався, а другий залишився на дорозі. Робити йому було нічого: він упав на землю й удав з себе мертвого.
Ведмідь підійшов до нього й почав нюхати: той і дихати перестав. Ведмідь понюхав йому обличчя, подумав, що він мертвий, і відійшов.
Коли ведмідь пішов, хлопчик зліз з дерева і сміється:
— Ну що,— кагке,— ведмідь тобі на вухо говорив?
— А він сказав мені, що погані ті люди, які в небезпеці від товаришів тікають.