До оберегів належать вишиті рушники, писанки, вишиванки, підкови, вінок, вербові гілки, маківки, образи. З давних давен вважали , що вишиванка захищає від усілякого лиха, наділяє людину цілющою силою рідної землі. Підкова приносить щастя. Калина була символом краси, продовження роду. Рушник символізує гостинність та доброзичливість. Дівочий вінок мав захищати дівчат від лихого ока і недуг. Вважається, що освячені вербові гілочки відвертають грозу, біду, оберігають від нещастя. Маківки є символом достатку, захисту від усього лихого.
Сьогодні у кожній українській оселі є оберіг.
До оберегів належать вишиті рушники, писанки, вишиванки, підкови, вінок, вербові гілки, маківки, образи. З давних давен вважали , що вишиванка захищає від усілякого лиха, наділяє людину цілющою силою рідної землі. Підкова приносить щастя. Калина була символом краси, продовження роду. Рушник символізує гостинність та доброзичливість. Дівочий вінок мав захищати дівчат від лихого ока і недуг. Вважається, що освячені вербові гілочки відвертають грозу, біду, оберігають від нещастя. Маківки є символом достатку, захисту від усього лихого.
Сьогодні у кожній українській оселі є оберіг.
Объяснение:
Зима ще не хоче залишати землю, та вже все свідчить про те, що весна не за горами. Вже навіть повітря має зовсім інший аромат. Вдихаючи його хочеться розпрямити плечі і відкрити своє лице першим, ще таким несміливим, але лагідним весняним промінцям. А душа хоче співати, вона наповнена радістю та новими сподіваннями. Вона чекає чуда і воно вже ось-ось має статися.
Подекуди ще лежить сніг, але з кожним днем сонечко набирає сили та піднімаючись все вище та вище починає заглядати в самі недоступні місця і він зникає на очах, залишаючи після себе
лише невеликі калюжки. Та й вони швиденько піднімаються догори, в небо, в вигляді пару, щоб потім, влітку, спуститися на землі теплим дощем.
Не дивлячись на нічні морози з-землі пробиваються перші весняні квіти. Вони кидають виклик зимі ніби кажучи їй: «Ми не боїмося тебе! Забирайся геть!». Здавалося б такі самотні на чорному фоні,такі ніжні і беззахисні, вони впевнено вибивають свій цвіт, потихеньку наповнюючи наше життя яскравими кольорами. І не дивно, що вони починають цвісти по черзі, з самого малого і до високого, з самого блідого і до яскравого. Це для того, щоб ми могли побачити і оцінити всю їх красу, адже
в буянні фарб важко замітити крихітні квіточки.
Починають оживати дерева та кущі. З кожним днем їх бруньки наливаються все більше та більше, і поволі, один за одним, перетворюються в зелені листочки. А потім вони всі покриються білим або рожевим кольорами. А навколо них загудить бджоли та інші комахи, наповнюючи повітря особливим звучанням – музикою природи.
А як цікаво ігати за пташками. Взимку на них було шкода дивитися. Вони тулилися один до одного щоб зігрітися і безпорадно перелітали с місця на місце чукаючи їжу. А тепер, наче струсивши з себе залишки зими, весело цвірінькають перелітаючи з однієї гілки на іншу.
Дивлячись на це пробудження починаєш розуміти, що життя прекрасне. Геть всі невеселі думки! Весно, я рада вітати тебе!