1-Б
2-Г
3-А,Г
4-В,Г
5-В
6- У лісі мене чарувало все: пташки, трава та високі дерева.
В цей день Олену дратували навіть дрібниці: стукіт олівця і шум вітру.
Віталій отримав від батьків такі подарунки: телефон і поїдку на море.
7 -
8 - Здавалось, вона зараз вибухне від злості.
Їм здавалось, що от-от почнеться дощ.
9 -
Мово рідна, ти, як море, безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця – краю.
У тобі світлоносна мудрість віків і пам'ять тисячоліть, зойк матерів у годину лиху і непереможний гук лицарів твоїх у днину побідну, пісня серця дівочого в коханні своїм і крик новонародженого. Красо моя, у тобі неосяжна душа народу, його мудрість і щедрість, радощі й печалі, його труд і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його.
Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі, а без тебе – перекотиполе, що його вітер несе у сіру безвість , у млу небуття.
Твердине моя, ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. Тож такою і будь вічно!
1-Б
2-Г
3-А,Г
4-В,Г
5-В
6- У лісі мене чарувало все: пташки, трава та високі дерева.
В цей день Олену дратували навіть дрібниці: стукіт олівця і шум вітру.
Віталій отримав від батьків такі подарунки: телефон і поїдку на море.
7 -
8 - Здавалось, вона зараз вибухне від злості.
Їм здавалось, що от-от почнеться дощ.
9 -
Мово рідна, ти, як море, безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця – краю.
У тобі світлоносна мудрість віків і пам'ять тисячоліть, зойк матерів у годину лиху і непереможний гук лицарів твоїх у днину побідну, пісня серця дівочого в коханні своїм і крик новонародженого. Красо моя, у тобі неосяжна душа народу, його мудрість і щедрість, радощі й печалі, його труд і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його.
Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі, а без тебе – перекотиполе, що його вітер несе у сіру безвість , у млу небуття.
Твердине моя, ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. Тож такою і будь вічно!
А
Объяснение: