Існує таке прислів'я:"в дорогій одежі знай свої межі" Це прислів'я має глибокий зміст.Перед тим як вибирати собі друга, треба звернути увагу не на одяг та прикраси, а на душу людини. Хай там яке красиве вбрання у неї, передусім треба поговорити з нею, придивитися. Адже часто трапляються люди, які гарно виглядають, а з ними й словом не перекинешся. А бувають зовні непомітні і ніби нічим не відрізняються від інших людей, але мають такий багатий духовний світ, що говорити з цією людиною можна про все: про спорт, політику, літературу, мистецтво, технічний прогрес... Тобто, люди, з якими цікаво розмовляти, спілкуватися, яким можна розповідати про свої проблеми, з ними хочеться радитися.Людину важко пізнати одразу, після однієї чи двох зустрічей. Має пройти деякий час, щоб розкрити її внутрішній світ, характер. З першої зустрічі можна й помилитися у виборі товариша, але мине час і ти помітиш, що з цією дівчиною чи хлопцем можна товаришувати і в тяжку хвилину покластись на неї чи на нього. І дійсно, коли з першого погляду заведеш знайомство, то воно не завжди буває довгим. Тобто нехай собі людина буде скромно виглядати, а душею багата, щедра та добра.Бажано, щоб духовний світ людини збігався із зовнішнім виглядом. Такі зустрічаються не часто, а так хотілося б, щоб усі люди були досконалими.
Іменник гуляв по лісу і зустрів Прикметника і Дієслово: Дієслово каже: давай дружити? Іменник відповідає: навіщо? Прикметник: як це навіщо?! Щоб мати друзів. Іменник: навіщо мені друзі? Дієслово: бо в реченні ти будеш не один. Іменник: мені й одному не погано. Прикметник: ну як хочеш. От іде Іменник далі і непомітив як звалився в яму. Іменник: гей хто-небуть, до ть, будьласка! І йму на до прийшли Дієслово і Прикметник. Прикметник: до Іменник: так, витягніть мене звідси. І Прикметник з Дієсловом до меннику. З тих пір дружить Іменник з усіма частинами мови.
Травень, квiтень, вересень